Головна мета конференції з питань зміни клімату - робота над текстом угоди про скорочення викидів парникових газів, що має замінити Кіотський протокол. Як розповіла «Німецькій хвилі» представниця української робочої групи зі зміни клімату й громадський спостерігач на зустрічі Ірина Ставчук, найскладніші питання, що нині дискутують – це зупинка вирубки лісів та землекористування, фінансування адаптації бідних країн до змін клімату і механізми керування Кліматичним фондом.

Ставчук наголошує, що світова спільнота очікує поступу в обговоренні зобов’язань країн зі зниження викидів парникових газів, які залишаються каменем спотикання у досягненні згоди щодо угоди – наступниці Кіотського протоколу.

Водночас Райнгард Крапп з німецького зовнішньополітичного відомства, до компетенції якого належить і підготовка участі ФРН у міжнародних переговорах зі зміни клімату вважає, що слід ставитися до таких зустрічей більш реалістично й зняти «рожеві окуляри». Такими, на його думку, є уроки Копенгагена. Той саміт наприкінці минулого року завершився політичною угодою, до якої приєдналися 120 країн, серед них і Україна.

«Моє враження, що очікується справжній діалог зі зміни клімату, вже десятки урядовців з усього світу показали, що ми маємо справді працювати разом, щоб таки знайти рішення. Очікування щодо наступного саміту у Мексиці, з політичної точки зору, я би сказав, більш оптимістичні, адже у Копенгагені було дуже важко, й не кожен розумів, що ми маємо тісніше працювати разом» - сказав Крапп «Німецькій хвилі».

Торгівля квотами

Також у Бонні обговорюють зміни до гнучких механізмів Кіотського протоколу, включаючи торгівлю квотами на викиди CO2. Німецький дипломат нарікає, що серед усіх питань, що піднімають на таких конференціях, Україну і Росію цікавить чи не лише торгівля квотами.

Водночас Крапп упевнений, що й після 2012 року, коли завершується дія Кіотської угоди, система торгівлі квотами існуватиме: «Вона звісно зараз далека від досконалості, але ми маємо працювати, щоб її покращити». Як відомо, Україна продала великий обсяг квот Японії й меньший – Іспанії, втім кошти ще не використані на екологічні проекти в Україні, як це має бути за двосторонньою угодою.

На думку співробітника МЗС Німеччини, такі глобальні питання щодо зміни клімату не мають залишатися на розсуд державних лідерів. «Чимало підготовчої роботи має бути зроблено у переговорах дослідниками з різних сфер. Наприклад, питання адаптації до наслідків зміни клімату, механізми, як фінансувати розвиток технологій» - додає Крапп.

У переговорах у Бонні від України беруть участь представники Нацагенції з екологічних інвестицій, структури, що опікується торгівлею квотами, заявлений міністр екології Віктор Бойко. Серед громадських спостерігачів – представниці Національного екологічного центру України – Ірина Ставчук та Христина Рудницька.

Автор: Ольга Веснянка

Редактор: Наталя Неділько