Колись він був просто незамінним в офісах, але в епоху цифрових даних втратив свою панівну роль. Після того, як 14 листопада 1886 року Фрідріх Зоннекен (Friedrich Sonnecken) запатентував винайдений Матіасом Телом (Matthias Theel) прилад, діркопробивач одразу став популярним. Своїм ритмічним клацанням цей винахід разом з текою Зоннекена привносив різноманіття в монотонні офісні будні.

Непомітний та повсюдний: МР3 вважався фантастикою, доки на початку 1980-х років винахідника Карлгайнца Бранденбурга (Karlheinz Brandenburg) не осяяла геніальна ідея. Його МР3, або MPEG-2 Audio Layer III, став революційним. Винахід уможливив кодування та стискання музичних композицій і спростив їхнє зберігання, відтворення й пересилання. Завдяки МР3 з'явилися такі файлообмінники, як Napster.

Він став таким собі символом "справжніх чоловіків", який знайдеш серед інструментів чи не в кожного. Щоправда, електродриль винайшли 1889 року в Австралії, однак 1895 року підприємець з Людвігбурга Вільгельм Еміль Файн (Wilhelm Emil Fein) розробив портативний варіант, який значно розширив можливості. Такий дриль став у великій пригоді самому винахіднику під час ремонту оселі.

Під час Другої світової війни під ембарго американців потрапила Coca-Cola. Але керівник представництва Coca-Cola у Німеччині Макс Кейт (Max Keith) знайшов вихід, представивши для німецького ринку новий сильногазований напій, який містив молочну сироватку та яблучну м'якоть. Так народився новий культовий напій. Хоча з 1941 року його рецепт змінився, проте зубам напій шкодить так само, як і перше.

Винахідник живе в кожному з нас. Приміром, 1908 року настав зірковий час домогосподарки Мелітти Бенц (Melitta Bentz), якій смак кави занадто гірчив. Щоб дати цьому раду, вона проекспериментувала з імпровізованим фільтром з паперу. Винагородою стала філіжанка ароматної кави. Бенц запатентувала свою ідею. Сьогодні штат родинного підприємства Melitta Group KG налічує 3300 працівників.

Аптекар Оскар Тропловітц (Oscar Troplowitz), який уже винайшов тоді відомий нині на весь світ крем Nivea та гігієнічну губну помаду, хотів іще якось залишити слід в історії. Так з'явилась клейка стрічка. Відтоді вона стала незамінною в домогосподарстві та в офісі. У 1901 році Троповітц представив лейкопластир, який за більш ніж століття "прикрасив" безліч дитячих колін.

Хоч цей інструмент асоціюється з французьким шансоном, винайшов його 1822 року німець Крістіан Фрідріх Людвіг Бушманн (Christian Friedrich Ludwig Buschmann). Майстер з Тюрингії розробив не тільки акордеон, йому приписують також винайдення губної гармоніки. Акордеон надовго підкорив світ, лунаючи як на розі вулиць, так і в концертних залах.

Вважається, що фіни подарували світу Санта-Клауса. Але різдвяна ялинка походить з Німеччини. Приблизно з 1800 року серед заможних містян пішла мода прикрашати ялинку в своїх оселях, а вже до кінця ХІХ століття ялинка стала різдвяним символом для всіх. Якщо раніше лісових красунь декорували фруктами, горіхами та свічками, то сьогодні знайдеш ялинкові прикраси найдивовижніших форм і розмірів.

Прототип футбольних бутсів винайшли у Великобританії, однак 1954 року засновник Adidas Аді Дасслер (Adi Dassler) вигадав нововведення - підошви з пригвинченими шипами. Без сумніву, це також призвело до перемоги Німеччини на Чемпіонаті світу з футболу того ж року. Старший брат Аді Рудольф Дасслер, який працював на підприємстві-конкуренті Puma, був розлючений, бо вважав цей винахід своїм.

Дехто його любить, а хтось ненавидить. 1891 року в Берліні Фрідріх Вільгельм Густав Брун вигадав лічильник для піонера автомобілебудування Ґоттліба Даймлера (Gottlieb Daimler). Відтоді таксометр своїми показниками змушує понервувати як пасажирів, так і декого з водіїв. До 2017 року приладом у ФРН можна було маніпулювати, щоб обходити податки. Сьогодні винахід зветься фіскальним таксометром.

Німеччина - єдина європейська країна, де не діють жодні обмеження швидкості руху на більшості автобанів. Ці дороги підтримуються у бездоганному стані та ніби закликають водіїв ними поїхати. Вже з 17-річного віку у ФРН можна отримати водійське посвідчення та їздити за кермом за умови присутності у салоні авто опікуна, а з 18-річного віку цим документом можна користуватись без обмежень.

За статистикою Всезагального німецького автомобільного клубу (ADAC), в 2016 році кількість заторів на дорогах зросла приблизно на 15 відсотків. Таке зростання відбулося в результаті як збільшення кількості автомобілів на дорогах, так і через збільшення ділянок шляху, де ведеться будівництво. Отже, готуйтеся проводити багато часу у заторах, особливо у великих містах.

Інколи вам може здатися, що ви чимдуж мчитеся автобаном, аж тут раптом позаду з'являються інші автомобілі, які їдуть із шаленою швидкістю. Вони практично впритул наближаються до вас, вимагаючи звільнити смугу для руху, і нерідко можуть для цього навіть нервово блимати фарами. Тому не блокуйте "швидку" ліву смугу для руху і рухайтесь нею лише для обгону.

Стережіться камер фіксації швидкості! У Німеччині вони широко використовуються скрізь - від автобанів до центрів міст. Ці пристрої встановлюються поруч з дорогою і фіксують порушників без попереджень. Якщо їздити швидше, ніж це дозволено, квитанція на сплату штрафу буде відправлена додому порушнику разом із фотографією, на якій зображений він за кермом та номерний знак автомобіля.

Коли ви за кермом, абсолютно заборонено навіть тримати в руках мобільний телефон. Якщо порушника упіймають, він сплатить штраф у розмірі 100 євро та отримає штрафний бал до водійського посвідчення. Штраф буде більшим, якщо розмови по телефону в дорозі стали причиною аварії, тоді можуть позбавити права керувати автомобілем. До речі, за користування телефоном можуть оштрафувати і велосипедистів.

Під час заторів німецькі водії зобов'язані заздалегідь створювати вільний простір для руху екстреного транспорту. Така смуга завжди створюється праворуч від лівої смуги для руху - іще до того, як позаду заблимають проблискові маячки автомобілів поліції, швидкої чи пожежної служби. Якщо ви не дотримуватиметесь цього правила, штраф може скласти щонайменше 200 євро, із нарахуванням штрафних балів.

У випадку, якщо ви потрапили в аварію або ваш автомобіль зламався в дорозі, напоготові мають бути аварійні знаки. В такій ситуації ви маєте виставити на дорозі знак аварійної зупинки та одягнути флуоресцентний жилет, які ви зобов'язані мати у своєму авто. Також має бути і аптечка для надання першої медичної допомоги.

У Німеччині нульова толерантність до водіння в нетверезому стані. Це стосується як початківців, так і досвідчених водіїв. Встановлена допустима межа - це 0,5 відсотка проміле алкоголю в крові. У велосипедистів вміст алкоголю не може перевищувати 1,6 відсотка. Штрафи за керування в нетверезому стані починаються від 500 євро. Найкраще - не сідати за кермо після того, як приклались до чарки!

Щойно дороги стають слизькими чи вкриваються льодом або снігом, водії зобов'язані використовувати зимові шини. У Німеччині такі погоді умови можуть бути у період з жовтня і до Великодня. Якщо їздити під час ожеледиці на літніх шинах, доведеться заплатити штраф та отримати штрафні бали.

Під час пересування німецькими автобанами та містами, найкраще дотримуватись принципу дзен: не поспішайте та бережіть свої сили. До того ж, системи залізничного сполучення та громадського транспорту у Німеччині настільки розгалужені, що, можливо, вам взагалі не знадобиться автомобіль.

Коли повертаєшся додому з німецької столиці, важко не взяти з собою бодай одного ведмедика - Berliner Bär. Ця тваринка прикрашає герб міста з кінця XIII століття. Однак, як вважають історики, назва Берліна з'явилась у часи колонізації східних земель германськими племенами не від німецького слова Bär, а від старослов'янського berlо - болото.

Серйозну конкуренцію ведмедям на столичному сувенірному ринку складають східнонімецькі світлофорні чоловічки - DDR-Ampelmännchen або Ost-Männchen. Їхня відмінна риса - широкополі капелюхи, а культовий статус вони дістали ще у часи НДР. У Берліні можна придбати, наприклад, і світильник з таким чоловічком, а також сумки, фігурки, годинники тощо.

Тих, хто у 1989 році хотів якомога скоріше усіма доступними підручними засобами зруйнувати Берлінську стіну або просто відбити шматок на пам'ять про мирну революцію у НДР, прозвали "стінними дятлами" (Mauerspechte). Сьогодні від стіни вже не можна відламувати шматки. Однак на її зведення пішло 200 тисяч тонн бетону. Тож сувенірні крамнички надовго забезпечені матеріалом.

З Берліна перемістимося до Шварцвальда - знаменитого Чорнолісся на південному заході Баден-Вюртемберга. Вважається, що в середині XVIII століття саме звідси почали поширюватися по всьому світу настінні годинники із зозулею (Kuckucksuhr). Сьогодні діапазон цін на такий годинник, виготовлений тут, у залежності від якості і матеріалу, становить від півсотні до майже двох тисяч євро.

Крім годинника із зозулею, умільці зі Шварцвальда і деяких інших регіонів Німеччини, наприклад, Тюрінгського лісу, майструють з дерева мініатюрні метеорологічні будочки (Wetterhäuschen). Більшість моделей коштує недорого, але типового німецького колориту в них не менше, ніж в настінних годинниках із голосистими пташками. Найдешевший будиночок обійдеться в 10 євро, але є й дорожчі - за 250.

Що стосується пива в Німеччині, то вміст (а саме - сорт напою) зазвичай визначає форму посуду, з якої його слід вживати. Як сувенір можна прикупити, наприклад, баварський літровий кухоль (Maßkrug) - скляний або фарфоровий, з цинковою кришкою або без, простий або розмальований.

Ті, хто віддає перевагу вину, теж не повернуться з порожніми руками. Вони можуть придбати ось такі келихи з ніжкою з зеленого скла. Стандартний розмір, щоправда, менший за той, що на світлині. Römer Weingläser, як їх називають, не мають жодного відношення до римлян. Назва походить від голландського дієслова roemen (вихваляти). 25 євро за шість штук.

Президент США Барак Обама колись у Баварії пожартував, що забув удома свої шкіряні штани - ледергозе (Lederhose). У чому проблема? Міг би прикупити нові! Найпростіші коштують 40 - 60 євро. Ще дешевше - баварські капелюхи. А для будинку можна придбати альпійський дзвіночок ...

До речі, на дамах традиційні шкіряні штани виглядають теж цілком ефектно, але якщо вибирати для них щось з баварського гардероба, краще купити в якості подарунка дірндл (Dirndl) - національний баварський жіночий одяг - найрізноманітніших фасонів і кольорів - на будь-який гаманець. Особливою популярністю дірндл користується під час пивного свята у Мюнхені Oktoberfest.

За деякими оцінками, Німеччину зараз населяють 25 мільйонів садових гномів. Справді, Gartenzwerg - частий мешканець бюргерських садів, дач і галявин. Найперші з'явилися близько замків в барокову епоху в кінці XVII століття, а масова "хода" почалася у середині XIX століття. Придбати сувенірний символ німецького кічу можна за 20 - 30 євро.

Декоративні лускунчики (Nussknacker) з регіону Рудних гір - традиційні супутники німецького Різдва. Їх почали майструвати в першій половині XIX століття, а світову славу вони набули після публікації казки Гофмана і постановки балету Чайковського. Коштують від 40 до 200 євро. Вибирати можна з королів, лісничих, гусарів, сажотрусів ... Всіх варіантів не перелічити, а на фото - музейні експонати.

Говорячи про типово німецькі сувеніри, не можна забути про деякі різдвяні іграшки та прикраси. Наприклад, піраміди-каруселі (Weihnachtspyramide) або чоловічків з курильними свічками (Räuchermännchen) з тих же Рудних гір. Продаються вони не тільки в цьому регіоні. Купити їх можна на різдвяних ринках по всій Німеччині.

Брокенські відьми (Brockenhexe) чатують на туристів у Гарці, наприклад, в місті Вернігероді. Поруч знаходиться та сама гора Брокен, на якій вони, злітаючись з усієї Німеччини, святкують Вальпургієву ніч, що докладно описав Йоганн Вольфганг фон Гете (Johann Wolfgang von Goethe) в трагедії "Фауст". Тріо або дует тутешніх сувенірних відьом обійдеться в 10 - 20 євро.

У північних регіонах Німеччини є шанс стати судновласником. Традиція будівництва кораблів у пляшці (Buddelschiff) налічує тут близько трьох століть, а розквіт припав на другу половину XIX століття. Особливо цінні моделі зберігаються у морських музеях. Сувенірні варіанти продаються, наприклад, в гамбурзьких туристичних крамницях за цілком прийнятними цінами: від 10 до 120 євро.

Любителів машинок в Німеччині очікують муки вибору, особливо у містах, що вважаються центрами автомобілебудування - Штутгарті, Мюнхені, Вольфсбурзі (Mercedes, Porsche, BMW, VW). У східних федеральних землях хітом сувенірних продажів залишаються моделі "Трабантів" з НДР - такі ж пластмасові, як і оригінали, прозвані колись "пластиковими бомбардувальниками". Коштують Mini-Trabi від 4 до 60 євро.

Вони почали завойовувати свої місця під склом у 1970-і роки. Правда, Wackeldackel, милі такси, що довгі роки похитували головою під час руху машини, у наші дні зустрічаються рідко. Цей культовий аксесуар і символ конформізму - сувенір на любителя, але цілком забавний. До того ж сам Dackel - пес ще більш німецький, ніж німецька вівчарка.

Кухонні ножі Made in Germany давно завоювали славу в усьому світі, тому цілком пасують у якості подарунків з Німеччини. Головне, не забути здати їх в багаж в аеропорту. Провідні виробники знаходяться в Золінгені та інших містах Рурської області. Там випускають також столові прибори та ножиці. Починалося все з точильних майстерень, розташованих на тутешніх річках.

Про любителів вина і пива ми вже подбали. Настав час тих, хто віддає перевагу чаю або каві. Ці напої так і просяться бути поданими у чашках з мейсенської порцеляни. Втім, роблять у цьому місті на Ельбі не тільки чашки. Не можна забувати і про інших виробників - наприклад, про фірму Fürstenberg з однойменного міста на Везері, а також Nymphenburg з Мюнхена і Rosenthal з Франконії.

"Справжня Кельнська вода" (Echt Kölnisch Wasser № 4711) - найвідоміший, хоча і не найстаріший кельнський одеколон. Він продається всюди в Німеччині. Інший, менш відомий, але найперший Eau de Cologne фірми Farina, яким користувалися Фрідріх Великий, Наполеон і Микола I, гості Кельна можуть придбати у парфумерному музеї неподалік від собору.

Почали з ведмедів - ведмедями і закінчимо. Від берлінських сувенірів - до легендарних ведмедиків німецької фірми Steiff. Продаються вони по всьому світу, але це, звичайно, не означає, що їх не можна привезти в подарунок із самої Німеччини. Фірмовий музей можна відвідати на батьківщині цих ведмедів - в баден-вюртемберзькому місті Гінген-ан-дер-Бренц.