"Мені було вже на той момент 14, тобто, в принципі, ще 13 років, коли я подав заяву. Людей я не вбивав, лише фашистів. На їх стороні, я вважаю, людей немає", - говорить Богдан Кравченко, який у червні 2014 року пішов воювати за проросійських сепаратистів на Донбасі. Його сім'я лишилася у Кіровоградській області. Слова підлітка пролунали в останній програмі телевізійних розслідувань Frontal 21 німецького телеканалу ZDF. Підставою стало відео з Кравченком, опубліковане так званим "прес-центром парламенту Новоросії" 1 лютого 2015 року.

Журналістам ZDF вдалося знайти в Луганську інших двох дітей-солдатів: Семен Спектор воював уже у віці 14 років, Євген Шакунов - 15 років.

Складнощі з підтвердженням

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні у звіті за 28 травня 2015 року на блокпості бойовиків в передмісті Макіївки зафіксували дитину 12-14 років з автоматом Калашникова та у камуфляжі. 9 червня спостерігачі на блокпості біля Широкиного бачили озброєних хлопців, "які були оцінені як неповнолітні". В ОБСЄ на запит DW зазначили, що інших випадків використання дітей вони не фіксували.

У представництві Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні розповіли DW, що мають обмаль доказів використання дітей, особливо у непідконтрольних уряду районах, де дуже важко підтвердити інформацію. "У нас є лише повідомлення про те, що молодих людей бачили серед збройних сил та формувань, проте ми не змогли їх підтвердити. Тому можна сказати, що, як мінімум, їх не така велика кількість, оскільки інакше ми б мали більше інформації", - говорить координаторка підрозділу із захисту прав дітей представництва ЮНІСЕФ Аннетте Ліс. Вона додає, що чим довше триватиме конфлікт та в разі погіршення економічної ситуації зростатиме і ризик більшого використання дітей.

З якого віку служити?

DW намагалася з'ясувати у сепаратистів, з якого віку воюють у їхніх підрозділах. У так званому "міноборони ДНР" коментар отримати не вдалося. Представник "міністерства оборони" самопроголошеної "ЛНР" відповів: "З повноліття, по ідеї. Я одразу не можу сказати. З 18 років, по ідеї, повинні служити".

На територіях, підконтрольних сепаратистам, почали виникати кадетські класи у школах. В "Луганському козачому кадетському корпусі" на запитання кореспондента DW, чи є серед кадетів ті, у кого є воєнний досвід, відповіли: "Звісно є. Це старшокласники - 10-11 класи".

Керівник так званої "ДНР" Олександр Захарченко у жовтні 2014 року заявив, що в лавах батальйону "Оплот", яким він командував, воювали бійці 14-річного віку, - про це повідомляла низка російських та українських ЗМІ. У Збройних силах України служать з 18 років. При цьому згідно з указом президента, у 2015 році до армії призивають чоловіків у віці від 20 до 27 років.

Світові норми

Міжнародне співтовариство засуджує використання осіб до 18 років збройними силами чи збройними формуваннями. Причому мова йде не лише про участь у боях, але і готування їжі, перенесення поранених солдатів або боєприпасів чи інших речей, передавання послань, шпигування, секс. Відповідний "гуманітарний імператив" закріплено у "Паризьких принципах", які у 2007 році підписали 105 держав-членів ООН. Практика застосування сил неповнолітніх у бойових діях поширена нині в низці країн Африки та Азії.

Втім, ООН може лише засуджувати ті армії чи групи, які використовують дітей, шляхом занесення їх у "Список ганьби", пояснює Барбара Кюпперс з міжнародної організації terre des hommes, яка займається захистом прав дітей. Проте міжнародна спільнота має також засоби, жорсткіші за осуд. "Гуманітарне міжнародне право та Конвенція ООН про права дитини забороняють залучення дітей як солдатів. Якщо діти є молодшими 15 років, то йдеться про воєнний злочин, який може переслідувати Міжнародний кримінальний суд у Гаазі", - додає експертка.

В "Паризьких принципах" зазначається, що використання дітей збройними силами та формуваннями "порушує їх права та завдає фізичної, емоційної, ментальної, духовної шкоди, а також шкоди їх розвитку". Багато з таких дітей згодом ще протягом тривалого часу стикаються з психологічними наслідками.

"Навіть якщо діти напряму і не залучені у бій, сам їх зв'язок зі збройними формуваннями чи силами робить дітей більш уразливими. Вони можуть потрапити під перехресний вогонь, підірватися на міні чи зазнати каліцтва від нерозірваних боєприпасів або, особливо що стосується дівчат та жінок, стати жертвами сексуального насильства та експлуатації", - пояснює Аннетте Ліс.

Військове навчання

Є ще один вид діяльності, заборонений Конвенцією про права дитини. "Дітей до 17 років не можна навчати поводженню зі зброєю", - зауважує Кюпперс. Втім, цих норм не завжди дотримуються обидві сторони конфлікту на Донбасі.

В "Луганському козачому кадетському корпусі" розповіли, що у них діти вчаться з п'ятого класу. Відмінність від шкільної програми полягає в тому, що більше годин відведено на загальну фізичну та військову підготовки. "Початкова військова підготовка поділяється на стройову, статути, тактичну, вогневу підготовку", - уточнив представник корпусу.

На підконтрольній уряду території України певну військову підготовку для неповнолітніх пропонує "Правий сектор" (ПС). "Звісно, бойову зброю їм ніхто не дає: ні автоматів, ні гранат. Тобто, вони беруть участь у військово-політичній грі. Я не бачу нічого страшного чи поганого, це патріотичне виховання дітей", - заявив DW прес-секретар ПС Артем Скоропадський. Він уточнив, що такі тренування проходять на Закарпатті, Тернопільщині, Львівщині. "Діти вчаться, як, наприклад, збирати автомат. Ясно, що йому ніхто не дасть автомат справжній, а лише макет", - додав Скоропадський. Він додав, що до "Добровольчого українського корпусу" ПС беруть лише повнолітніх. "Але у 18 років людина ще надто молода, тому ми намагаємося брати з 21-22 років", - уточнив прес-секретар ПС. Зазначимо, що президент України Петро Порошенко в інтерв'ю DW заявив, що ПС перебуває "в процесі роззброєння".

В ЮНІСЕФ дуже занепокоєні трендом мілітаризації дітей в Україні. "Школи та інші освітні заклади мають бути територією миру, де діти можуть зосередитися на навчанні у спокійному та безпечному оточенні", - наголошує Аннетте Ліс. Така мілітаризація, зокрема, веде до "прийняття насильства як легітимного засобу отримати те, що хочеш". "Ми можемо уже бачити вплив у іграх дітей, які включають, наприклад, "взяття у заручники". Крім того, є доповіді про підвищення домашнього насильства у сім'ях внутрішньо переміщених осіб та українських солдатів, які повернулися (з фронту - Ред.)", - говорить співробітниця ЮНІСЕФ.