1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Торгівельні війни

Євген Тейзе20 серпня 2013 р.

Торгівельна війна з Україною – лише короткостроковий тиск, який не принесе Москві жодної користі. Таку думку у розмові з DW висловив голова Німецької консультативної групи в Україні Рікардо Джуччі.

Фото: picture-alliance/dpa

Створення Росією перепон для українських експортерів, які вже обернулися мільярдними збитками, Deutsche Welle попросила прокоментувати експерта аналітичного центру Berlin Economics Рікардо Джуччі. Він вже більше десяти років консультує українське керівництво щодо здійснення економічних реформ, очолюючи Німецьку групу радників при уряді України.

Deutsche Welle: Пане Джуччі, наскільки результативним, на Вашу думку, може бути тиск Росії з метою схилити Київ до вступу до Митного союзу?

Рікардо Джуччі: Україні потрібні стабільні торгівельні відносини з різними партнерами. А ті торгівельні знущання, до яких вдається нині Росія, лише недвозначно дають зайвий раз зрозуміти, що навіть вступ до Митного союзу не призвів би до того, що цей партнер дотримувався би встановлених правил. Не можна виключати, що такі торгівельні перепони чинилися би і в Митному союзі – із суто політичних мотивів. Нинішні дії Росії лише вкотре підтверджують, що підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом – єдиний шлях вперед.

Рікардо ДжуччіФото: BE Berlin Economics

Які шляхи врегулювання суперечки з Росією Ви бачите?

Першим кроком має стати спроба домовитися з Росією. Важливо, аби під час переговорів уряд представляв інтереси всіх українських експортерів, а не вдався до торгів щодо партикулярних інтересів окремих підприємств. Якщо ці переговори не матимуть результату, тоді Україні треба звертатися до Світової організації торгівлі. Адже і Україна, і Росія є членами СОТ. Саме для врегулювання торгівельних суперечок, серед іншого, існує ця організація. Звертаючись до СОТ з приводу російських торгівельних перепон, Україна може рахуватися з широкою підтримкою міжнародної спільноти, насамперед Європейського Союзу.

Чи має Росія можливість, будучи членом СОТ, блокувати торгівлю з Україною і після можливого підписання Києвом угоди з ЄС?

СОТ не має допустити цього. Росія може багато чого досягти своїми короткостроковими нападками. Але у довгостроковій перспективі, як член СОТ, Росія не зможе діяти в такий спосіб. Адже Москва взяла на себе зобов’язання, вступаючи до Світової організації торгівлі. Дискримінація товарів з інших країн організації заборонена. Єдина проблема полягає у тому, що розгляд суперечки в рамках СОТ може тривати довго – до року.

Тобто Ви гадаєте, що українському уряду не варто піддаватися на нинішній тиск?

У жодному разі! Ці заходи не дуже вдалі навіть для самої Росії. Моє спілкування з людьми в Україні підтвердило, що українці не сприймають такого поводження з ними. Нинішні дії Росії, імовірно, лише підвищать підтримку зближення з ЄС. Гадаю, для російської сторони блокування принесе більше шкоди, ніж користі.

Чи зможуть українські підприємства компенсувати на європейському ринку можливі втрати на російському напрямку?

Тут не так багато й втрачати доведеться. Це короткострокові підступи російської сторони, які не триватимуть довго. Великі українські підприємства у змозі пережити короткостроковий шок. Водночас європейський ринок для них дуже важливий, насамперед через потенціал на майбутнє. Українські олігархи зацікавлені у сталих відносинах з партнерами – як на Сході, так і на Заході. Вони не зацікавлені у відносинах, в яких партнер в односторонньому порядку може зробити все, що йому заманеться.

Які галузі української економіки можуть отримати найбільш відчутні вигоди від угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС?

З нашої точки зору, це насамперед сільське господарство і харчова промисловість. Йдеться не лише про торгівлю, але й про сприяння притоку інвестицій у ці галузі. Але варто говорити не лише про виробників, а й про споживачів. Вони будуть у виграші через більшу конкуренцію, нижчі ціни і кращу якість товарів.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW