В Україні дивуються, за якими критеріями міжнародні екологічні організації складали рейтинг найзабрунішених столиць Європи. Чому Київ у цьому рейтингу виявися на останньому місці незрозуміло, зокрема, заступнику голови Національного екологічного центру України Олексію Василюку. Він каже, що у Києві немає потужної промисловості, та й автомобілів, які забруднюють довкілля, у киян значно менше аніж у мешканців інших європейських мегаполісів.

Однак, на переконання Василюка, через бездіяльність міської влади за кілька років Київ дійсно може перетворитися на зону екологічного лиха. Серед переліку завдань, які варто невідкладно вирішити, є самовільні несанкціоновані сміттєзвалища. Нині є непорозуміння як з промисловими підприємствами, на кшталт проблем з викидами заводів «Радикал» та «Енергія», а також із ЖЕКами і приватним сектором. Все це через гроші, які люди не бажають платити за вивіз сміття на полігони твердих побутових відходів. «Наприклад в Сирецький гай, який є об’єктом природоохоронного фонду всі навколишні ЖЕКи звозять сміття і ми з ними вже втомилися боротися. У Бабиному яру місцевий «Зеленбуд» влаштовує смієттєзвалища. На острові Делебецький, у самому центрі Києва, ще один «Зеленбуд» зариває відходи. У них навіть дозвіл на це є. Скажіть, у якій європейській столиці таке можливо?», - дивується представник Національного екологічного центру.

Зелені насадження вирубують

Охоронці природи б’ють на сполох: зелені насадження в Києві нещадно вирубують.За генпланом, до 2020 року у столиці на кожного мешканця має зберегтися мінімум 20 квадратних метрів «зелених зон». І це без врахування прилеглих лісів. Втім, вже нині на кожного киянина припадає на третину менше парків і скверів, аніж прописано у нормативних документах, констатують природоохоронні організації. Парків сьогодні у Києві 300 гектарів, але вже на документах майбутніх забудов значної частини цих зелених насаджень немає.

Також екологи у розпачі, бо не знають, як зарадити будівельним компаніям, які виводять каналізаційні мережі висотних новобудов у підземні річки, які потім стікають в Дніпро. Також дошкуляють шкідливі викиди від міського автотранспорту, теплозабезпечуючих підприємств. Найбільш забрудненими місяцями у Києві є дорога біля станції метро «Шулявська», Подільсько-Куренівський і Дарницькі промислові вузли, а також центральна частина міста. Всі державні інстанції лише констатують такі факти, втім ніхто всерйоз не займається вирішенням цих проблем.

Пасивність городян і контролюючих органів

У Національному екологічному центрі кажуть, що екологічне законодавство в Україні прийнятне. Сумлінного його виконуючи, можна зберегти екологію як Києва, так і інших українських міст. Однак суттєвою перепоною є те, що людей не надто хвилюють проблеми довкілля, а також немає належного нагляду за виконанням законодавства у цій сфері. До відповідальності екологічна інспекція, міліція та прокуратура притягує лише в поодиноких випадках, та й то штрафи за порушення екологічних норм надто мізерні – близько 50 гривень. Громадські екологічні організації неодноразово зверталися зі скаргами до контролюючих органів в екологічній сфері. Втім, усувають такі порушення чиновники неохоче.

Автор: Лілія Гришко

Редактор: Євген Тейзе