Липневий скандал у Польщі довкола судової реформи і конфлікт Варшави з Євросоюзом не вплинули не польську економіку. Принаймні поки що не вплинули. Дані центрального банку Польщі та Європейського статистичного відомства (Eurostat) свідчать, що наразі польська еконмоіка є однією з таких, що найдинамічніше розвиваються у Євросоюзі. Так, на початку липня центробанк країни підвищив прогноз зростання ВВП на поточний рік із уже немалих 4,0 до 4,7 відсотка. Інфляція має знизитися до комфортабельних для центробанку 2,3 відсотка річних.

Своєю чергою, Eurostat додає, що за підсумками 2016 року Польща утримувала перше місце в ЄС з виробництва міді й срібла, видобутку вугілля, а також була серед лідерів із вирощуванння низки сільгосппродуктів - яблук, черешень та полуниці. Як пояснити таке разюче протиріччя політичного та економічного розвитку країни? І чи дійсно це протиріччя існує?

Загальноєвропейський тренд

Відповідь на це запитання можна частково знайти у свіжому огляді, підготовленому цього літа аналітиками фінансово-кредитного інституту Raiffeisenbank International (RBI), традиційно активного в країнах Східної та Центральної Європи. Банк спостерігає синхронний зліт економік усіх країн регіону в 2017 році й прогнозує його продовження у наступному - в Чехії, Польщі, Словаччині, Словенії та Угорщині. У дослідженні підкреслюється, що це явище - частина глобального європейського економічного циклу, а не результат якоїсь окремої країни.

Причому Польщі це стосується передусім. Достатньо згадати, що ще рік тому європейські економічні видання віщували полякам сумне майбутнє. Із першою появою у владі представників націонал-консервативної партії "Право і справедливість" (ПіС), яка у 2015-2016 роках перемогла на президентських та парламентських виборах, польська валюта - злотий - одразу почала падати щодо інших грошових одиниць.

Рейтингові агентства розпочали знижувати суверенний рейтинг польських цінних паперів, мотивуючи це політичними негараздами в країні, очікуваним зростанням витрат держскарбниці та майбутнім конфліктом Варшави з Євросоюзом.

Без українців - катастрофа

Нині конфлікт із ЄС став явним, але польська економіка змогла підлаштуватися до шоків і поки долає їх. Головна причина - низька вартість робочої сили. Якщо порівнювати офіційну статистику, то середня зарплатня в Польщі вдвічі нижча, ніж у Німеччині. Однак німецькі підприємці, які працюють у Польщі, говорять про те, що насправді зарплати їхніх співробітників учетверо нижчі від зарплат відповідних фахівців у ФРН. Так що поки німецький бізнес задоволений. "Польський ринок динамічний і рухливий", - пояснює Івонне Гайдлер (Yvonne Heidler) з Об'єднання німецьких машинобудівників і виробинків промислового обладнання (VDMA).

Але в самій Польщі дешевизна робочої сили є проблемою. Низька оплата спричинилася до того, що від моменту вступу до ЄС у 2004 році з країни поїхали понад два мільйони поляків – передусім, до Великобританії та Німеччини, де умови праці кращі. Підприємства і комунальні служби Польщі відчули гостру нестачу робочої сили. Істотно пом'якшити проблему допомогла криза в сусідній Україні. Анексія Криму, конфлікт на Донбасі та погіршення економічної ситуації призвели до значної еміграції українців, близько мільйона яких переїхали до Польщі.

"Без українців нашу економіку спіткала би катастрофа", - відверто визнає Цезар Казмирчак, голова польського відомства у справах іноземців, майже 90 відсотків запитів щодо отримання дозволу на проживання надходить від громадян України. Більшість із них потім влаштовуються на роботу помічниками у господарстві, на будівництва або ферми. "Вони самостійно вчать мову, а потім старанно працюють", - позитивно відгукується Казмирчак про трудових мігрантів з України.

Піку досягнуто?

Але й у цій сфері назрівають зміни. Зі скасуванням Брюсселем короткотермінових віз для громадян України реальним стає зменшення кількості українських іммігрантів у Польщі. Їх починають приваблювати тепер інші країни Європи, які стали доступнішими. Підвищення рівня зарплат у Польщі теж не вирішить проблеми – адже це знизить привабливість країни для іноземних інвесторів.

Не випадково в 2017 році на найбільшому в світі промисловому ярмарку - Ганноверському - прем'єр-міністр Польщі Беата Шидло була максимально доброзичливою до німецького бізнесу. "Будь ласка, приїздіть до нас та інвестуйте", - кликала вона підприємців із ФРН до Польщі, яка була цьогоріч країною-партнеркою ярмарку.

Але сумніви європейської бізнес-спільноти посилюються. І причина не лише у зростанні вартості робочої сили в Польщі. Суспільно-політична нестабільність у країні, популізм нинішньої польської влади, яка роздає коштовні обіцянки громадянам, непевна економічна програма уряду дедалі більше непокоять підприємців.

Картину доповнює конфлікт з Єврокомісією, яка через обмеження Варшавою демократичних свобод погрожує Польщі жорсткими санкціями. Все це навантажує шальку терезів із негативними факторами. На іншій шальці, нагадаємо, - позитивний тренд в економіці Європи, який, однак, як і будь-який інший тренд, не безкінечний.