1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Економічних санкцій проти РФ ще немає, а наслідки вже є

Микита Жолквер, Наталія Соколовська3 липня 2014 р.

Так звані персональні санкції Євросоюзу і США проти низки російських чиновників та компаній негативно вплинули на співробітництво Росії з західними інвесторами.

Економічних санкцій проти РФ ще немає, а наслідки вже є
Фото: picture-alliance/dpa

У понеділок, 7 липня, в штаб-квартирі ЄС у Брюсселі знову будуть вирішувати, чи на часі впроваджувати проти Росії додаткові санкції у зв’язку з кризою в Україні. Поки що не зрозуміло, про що саме йде мова: про третій, економічний рівень чи про деякі проміжні заходи у вигляді розширення вже прийнятого списку точкових і персональних санкцій.

Тим часом із зовнішньополітичного відомства ЄС у ЗМІ просочилася інформація про те, що Брюссель розробив три можливі сценарії подальших заходів різного ступеня жорсткості вже в економічній сфері. Перший - ембарго на продаж Росії озброєння та військової техніки, заборона на імпорт з Росії предметів розкоші, зокрема, хутра і чорної ікри, а також горілки. Другий - припинення закупок російського вугілля і згортання фінансових операцій з банками з Росії. Третій сценарій передбачає заборону на імпорт з Росії нафти і газу.

Страхи німецького бізнесу

У країнах Євросоюзу розуміють, що економічні санкції проти Росії негативно вплинуть на їхні власні підприємства, тому і не поспішають їх застосовувати. Але Східний комітет німецької економіки звертає увагу на те, що наслідки від застосованих санкцій другого рівня вже також відчутні.

Глава Східного комітету німецької економіки Екгард КордесФото: DW/J. Jolkver

"Заборона на в'їзд для деяких росіян і чорний список підприємств, які не можуть співпрацювати з компаніями з США, привели до стану невизначеності. А такий стан, як відомо, не сприяє економічному розвиткові", - пояснив в інтерв’ю DW голова комітету Екгард Кордес.

Через санкції, які набули чинності, в Росії народилася нова сфера послуг для іноземних інвесторів. Так, німецька консалтингова компанія Russia Consulting була заснована ще десять років тому і спочатку допомагала середнім і малим компаніям з Німеччини зорієнтуватися в джунглях російського фінансового і податкового законодавства. Нині компанія вивчає нову сферу - пояснює підприємцям, з ким в Росії можна мати справу, а з ким - не варто. Питання не таке просте, як може здатися на перший погляд.

Різні списки

Санкції проти Росії запровадили не лише держави ЄС, США, але й Австралія, Канада, Норвегія, Чорногорія та деякі інші. В одних країнах є свої "чорні списки", в інших - переймають європейські або американські. Особлива ситуація в Швейцарії, котра формально жодних обмежень не оголошувала, але впровадила заходи, які унеможливлять спроби обійти міжнародні санкції.

Усього в чорних списках ЄС та (або) США - 98 фізичних і юридичних осіб з Росії та України. В обох переліках багато співпадінь, але є і суттєві розбіжності. Так, з 20 підприємств, внесених у ці списки, лише два занесені в європейський, 19 - в американський.

Санкції - як персональні, так і щодо юридичних осіб - передбачають не лише візові обмеження, але і повну заборону на будь-які економічні контакти з ними, тобто покупку чи продаж товарів, надання послуг, управління капіталами, акціями чи власністю, надання кредитів, видачу гарантій тощо.

Ігор Сєчін в "чорному списку", а "Роснафта" - ніФото: picture-alliance/dpa

Список фірм, на які поширюються обмеження, порівняно невеликий. Проблема для західних підприємців, утім, полягає в тому, що вони тепер не мають права вести справи і з тими російськими чи українськими фірмами, які на 50 відсотків і більше належать фізичним особам, що внесені в чорний список, а також з їхніми дочірніми компаніями.

У кого не можна купувати свічки?

Russia Consulting не наймає приватних детективів, щоб з'ясувати, чи є, наприклад, у пропагандиста Дмитра Кисельова або віце-прем'єра Дмитра Козака свій невеличкий завод свічок. Утім, якщо свічки з такого заводу захоче купити німецька фірма, консультанти зможуть дізнатися, чи не належить вона людині, яка фігурує у тому чи іншому списку.

Автори західних санкцій врахували і той фактор, що російські чиновники часто реєструють бізнес на "підставних осіб". Головний критерій - хто справді контролює бізнес. При цьому сума угоди не має значення.

Минулого року, наприклад, як розповів у Берліні представник Russian Consulting Сергій Сумленний, одна німецька будівельна фірма продала своєму клієнту в Росії інструменти та всілякі дрібниці на суму 4000 євро. Цей покупець тепер виявився у чорному списку. Не зважаючи на те, якою б незначною не була сума угоди, продавати деталі цій людині тепер заборонено.

Утім, мати справу з російськими концернами, на чиїх директорів розповсюджуються санкції, досі можна. Тобто особисто з Геннадієм Тимченком, Володимиром Якуніним чи Ігором Сєчіним укласти угоду не дозволено, але з очолюваними ними концернами можна.

Режиму санкцій зобов’язані дотримуватися не лише фірми, що зареєструвалися в країнах, які їх оголосили, але і представництва таких компаній в Росії. Виняток - економічно самостійні на російському ринку дочірні підприємства західних концернів. Однак якщо такі "дочки" створені спеціально для того, щоб обійти санкції чи якщо ними керують менеджери, які мають громадянство однієї з держав ЄС чи США, то такий виняток вважається недійсним.

Штрафи і покарання за порушення режиму санкцій передбачені доволі суворі, розповів Сергій Сумленний. У США, наприклад, можуть відправити до в'язниці на 30 років, у Німеччині - на 10 років. Американській фірмі загрожує штраф розміром мільйон доларів за кожну транзакцію з клієнтом, що внесений у список. "Тобто, якщо я продам 10 пляшок води такому клієнту, - пояснив Сумленний, - то ризикую отримати штраф розміром 10 мільйонів доларів". При цьому незнання, як і в кримінальному праві, не звільняє від відповідальності.

Що дають санкції?

02:54

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW