Мальовниче село Олександро–Калинове на Донеччині приваблює туриста розташованим поруч ландшафтним парком степової природи і двома річками. Тут і кам’яні артефакти – пам’ятки старовинних поселень. Та попри багату історію і мальовничу природу село довгий час занепадало. Кожен третій будинок порожній, молодь тікає до міста.

Коли ж місцеві ентузіасти почали роздумувати над тим, як зберегти село та відновити агропідприємства, виявилося, що без серйозних інвестицій не обійтися. На допомогу від держави годі було й сподіватися - пільгові кредити важко отримати, зазначають підприємці. "Найпростішим нам видався шлях розвитку "зеленого" туризму", -  розповів Deutsche Welle 39-річний громадський активіст та місцевий підприємець Андрій Тараман. "У нас, звичайно, не Карпати, але ж є регіонально-ландшафтний парк, поруч автотраса, тож спробувати можна. І для людей це стимул привести до ладу свої будинки", - додає він.

Відпочинок, що поруч

Та багато хто з селян поки скептично ставиться до мрії про перетворення села на туристичну перлину місцевого масштабу. "Чесно скажу – черги туристів на відпочинок у двох садибах, що з’явилися в селі, поки немає", - визнає Тараман. Утім, він переконаний, що в урбанізованому Донецьку завжди знайдуться бажаючі подоїти корову, порибалити чи позбирати лісових трав.

Проект "Розвиток зеленого туризму на Донбасі" діє з січня цього року в трьох пілотних  районах: Костянтинівському, Тельманівському та в передмісті Макіївки. "Ми не збираємось конкурувати із Західною Україною, наша найбільша перевага - "ми поруч", - сказав Deutsche Welle  один з кураторів проекту, голова громадської організації "Клуб підприємців Донбасу" Петро Тесновський.

Сервісний мінус

У Донецькій області чотири мільйони мешканців міст – їх розглядають як основний потенціал для місцевого екологічного туризму. Для них такий відпочинок був би втричі дешевше, ніж в будь якому місцевому санаторії, а ефект, практично, той же, вважає Тесновський.

Серед мінусів вказують на не завжди досконалий сервіс та брак навичок підприємництва – ці ази місцеві підприємці ще тільки опановують. Інша проблема: загальний стан інфраструктури, доріг та транспорту.

Поради для чиновників

Нарікання викликає і те, що місцеві чиновники, які мають опікуватися розвитком підприємництва на селі, зокрема і "зеленим" туризмом, часто не володіють необхідною інформацією, зазначає голова Спілки сприяння розвитку сільського "зеленого" туризму в Україні Володимир Васильєв.

Подолати цей інформаційний та навчальний вакуум допомагає Німецьке товариство міжнародного співробітництва (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit, GIZ) за фінансової підтримки федерального уряду Німеччини. "Ми кажемо на семінарах для чиновників: шановні, не ганяйтеся за грошима і не очікуйте, що вам держава надасть великі кошти для розвитку туризму. Використовуйте наявні можливості: є хата, є подвір’я, корова і ставок поруч - оце і є туристичний продукт на селі", - каже Васильєв.

Поки ж на Донеччині кількість таких садиб можна порахувати на пальцях. Тим не менше місцеві ентузіасти згадують, що донедавна і на Прикарпатті "зелений" туризм починався з нуля. Сьогодні ж це вже налагоджений бізнес. Більшість туристів поки сприймає Донецьку область як транзитну, зауважує Васильєв. Тим не менше, місцеві ентузіасти переконані – головне дати хід справі.