Науковці очікують від європейської експедиції "Розетти" безцінних даних про походження та еволюцію Сонячної системи і, можливо, навіть про походження життя на Землі. За значимістю це прирівнюють до першої висадки на поверхню Місяця.

У середу, 12 жовтня, космічний зонд - уперше в історії космічних досліджень - має спустити дослідницькй апарат безпосередньо на поверхню комети 67Р, яка носить ім'я її першовідкривачів - Чурюмова та Герасименко. Deutsche Welle вдалося поспілкуватися з українською астрономкою Світланою Герасименко, яка останніми роками працює в Душанбе.

DW: Світлано Іванівно, 10 років тому Ви були присутні під час запуску ракети-носія, що вивела на орбіту європейський космічний зонд "Розетта". І ось тепер Європейська космічна агенція запросила вас поспостерігати, як космічний апарат Philae сідатиме на вашу комету. Хвилюєтеся?

Світлана Герасименко: Ой, я так хвилююсь! Скажу вам чесно, увесь час тільки про це й думаю: щоб усе відбулося успішно. Я навіть до Бога молюся, щоб усе вдалося. Уявіть собі: десять років "Розетта" летіла в безмежному космосі, подолавши десятки мільйонів кілометрів, а тепер треба посадити дослідницький апарат на поверхню комети, яка приблизно всього-на-всього дорівнює території аеропорту Хітроу.

Наскільки мені відомо, Ви разом з Клімом Чурюмовим майже випадково відкрили комету 67Р, що носить Ваші імена…

Так, майже випадково. Я тоді, у 1969 році, була аспіранткою кафедри астрономії Київського університету і спостерігала за іншою кометою, відомою. Зняла фотоплатівку добре, але проявила її невдало і навіть думала викинути її, щоб ніхто не побачив мій недогляд. Але вирішила залишити: комету було видно на ній. Потім, коли стали разом з керівником експедиції Клімом Чурюмовим аналізувати цей та інші фотознімки вже кращої якості, виявилося, що комета Комас-Сола, за якою ми спостерігали, - не на своєму місці. Відхилення складало два градуси! Та це ж просто неможливо! Згодом з'ясувалося, що Комас-Сола - там, де й має бути, а ми відкрили нове небесне тіло. Комету.

Багато-хто з моїх колег-журналістів (науковці тут дещо стриманіші) говорять про те, що експедиція "Розетти" і данні, які будуть передаватися з поверхні комети, можуть призвести до справжньої революції в науці. Не випадково зонд охрестили таким ім'ям: Розетта. Це невеличке місто у дельті Нілу, де знайшли знаменитий обеліск з ієрогліфами. Їх розшифрував Жан-Франсуа Шампольон, що спричинило революцію в єгиптології і взагалі в історії стародавнього світу…

Не думаю, що цього разу буде революція, але впевнена: цей апарат дасть нам чимало нового матеріалу. Дуже багато. Адже уперше вдасться "осідлати" комету, одержати інформацію безпосередньо з її поверхні. Раніше комети вже знімали з певної відстані, космічні апарати підлітали досить близько, та бачили вони лише кокон… А спуститися на її ядро - це просто неймовірно!.. Тут річ ось у чому: комета підлітає до Сонця і виявляє активність: виділяються газ, пил і таке інше. Але самого ядра ми не бачимо, а бачимо лише ті речовини, ту атмосферу, внутрішню атмосферу, яка оточує ядро. А тепер дізнаємося, чим воно є насправді.

Ми, приміром, очікуємо даних про структуру поверхні ядра, про внутрішню речовину. Це дуже важливо. Адже комети - це цеглинки, які залишилися після створення Сонячної системи. З них, власне, Сонячна система й утворилася. Вони літають десь по Всесвіту і час від часу залітають до нас, а вже тоді ми їх спостерігаємо. Тобто за допомогою одержаних даних зможемо зробити важливі висновки про походження Сонячної системи, про її еволюцію…

Може, навіть про походження життя?

Усе може бути. Адже в кометах знаходять органіку. Особисто я ставлюся до цього досить прохолодно. Гіпотез у науці багато. Чимало й неймовірних.

- Експедиція "Розетти", у якій беруть участь 17 країн, обійдеться більш ніж у мільярд євро. Частка Німеччини 290 мільйонів євро. Чи варто витрачати такі величезні кошти на подібні проекти?

- Я вважаю: варто. На мій погляд, знання варте таких сум. На серйозну науку шкодувати грошей не слід.