Питання надання автокефалії українській православній церкві продовжує тримати в напрузі українських віруючих та викликає роздратування Російської православної церкви (РПЦ). Утім, почали реагувати на плани надати українській церкві томос і в інших православних країнах. Так, 12 листопада Сербська православна церква відмовилася визнавати ухвалені 11 жовтня 2018 року рішення Синоду Вселенського патріархату під головуванням патріарха Варфоломія І.

Згідно з тодішніми рішеннями, було визнано недійсними відлучення від РПЦ голови Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) Філарета та накладення на нього анафеми. Так само Синод Вселенського патріархату скасував відлучення від церкви митрополита Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) Макарія. Крім того, було скасовано акт 1689 року про передачу Київської митрополії Московському патріархату.

В середині жовтня РПЦ різко розкритикувала ці рішення Вселенського патріарха та визнала їх недійсними. Потому керівництво РПЦ припинило євхаристичне спілкування з Константинополем. Зрештою аналогічним чином вирішили піти і у УПЦ МП. 13 листопада Собор єпископів УПЦ МП також визнав недійсними рішення Синоду в Константинополі й так само припинив євхаристичне спілкування з Вселенським патріархатом.

Політична складова

Попри таку позицію керівництва УПЦ МП, 14 листопада в Адміністрації президента України повідомили про проведення зустрічі між президентом Петром Порошенком та ієрархами УПЦ МП, котрі готові приєднатися до єдиної церкви. Участь Банкової у справах церковних, попри офіційно задекларовану відокремленість влади світської від духовної, далеко не випадковість. Принаймні, в цьому переконані німецькі експерти. Так, на думку відомого німецького дослідника православ'я, автора багатьох наукових праць Томаса Бремера (Thomas Bremer), у справі з наданням українській церкві автокефалії чітко видно політичний фактор. "Автокефалія - насправді церковний принцип і церковна структура, а тут все ж таки простежується потужний вплив політичних інтересів, - наголосив теолог у ексклюзивному коментарі для DW. - Українська держава дуже сильно втручається в церковні справи". Крім того, на політичне втручання, на думку Бремера, недвозначно вказують і численні заяви як з боку Константинополя, так і з боку української влади.

З ним погоджується й дослідниця розташованого в місті Бенсгайм Інституту з вивчення конфесій Даґмар Геллєр (Dagmar Heller). "Сам факт, що все це розпочалося після того, як президент Порошенко відвідав у квітні цього року Вселенського патріарха в Фенері (район Стамбула, де розташована резиденція Константинопольського патріарха. - Ред.), звісно, засвідчує, що тут присутня політика", - розповіла Геллєр DW. На її думку, "немає нічого дивного" в тому, що в питанні з автокефалією для України помітний політичний вплив. Таке можна побачити й досліджуючи "історію автокефалії інших православних церков", запевняє дослідниця.

Прорахунки РПЦ та дилема УПЦ МП

В ухваленому 13 листопада рішенні Собору єпископів УПЦ МП наголошується, що процес надання автокефалії українській православній церкві "є штучним, нав'язаним ззовні, не відображає внутрішньої церковної необхідності (…) та поглибить розділення і посилить конфлікти серед народу України".

Професор Бремер називає однією з причин нинішнього розпалу пристрастей навколо автокефалії для української церкви та такої різкої реакції саме хибні очікування Московського патріархату. "Росіяни сподівалися, що прихильників автокефалії в Україні замало, а більшість воліє бути разом з Українською православною церквою Московського патріархату (УПЦ МП), хоч насправді це не так. Тож саме цей прорахунок почасти призвів до такої реакції РПЦ", - припускає теолог.

Для Даґмар Геллєр демарш з боку керівництва УПЦ МП також не став несподіванкою. "Ситуація навколо цієї церкви (УПЦ МП. - Ред.) особливо складна, адже не можна сподіватися, що всі єпископи та віряни без заперечень підуть на те, щоб відвернутися від Москви та пристати до нової автокефальної церкви", - пояснила експертка на питання DW. А ще, в УПЦ МП є побоювання, що церква опиниться під тиском з боку держави в разі отримання автокефалії для української церкви, вважає Геллєр.

Наслідки для українського православ'я

Керівництво РПЦ та УПЦ МП назвало рішення Вселенського патріархату "незаконними". Крім того, РПЦ звинуватило патріарха в поширенні "нового брехливого вчення" щодо повноти його повноважень та в "антиканонічному зазіханні на чужі церковні" території. А на Соборі єпископів УПЦ МП Варфоломію дорікнули, що його дії призводять до "глибокої церковної кризи як в Україні, так і в світовому православ'ї".

З такою оцінкою не погоджується Даґмар Геллєр. У коментарі DW вона зокрема наголосила: "Я думаю, що патріарх Варфоломій прагне діяти на благо українських православних віруючих і саме це - важлива складова його мотивації. А ось те, чи вдався він до правильних кроків, покаже лише час". Крім того, в інтерв'ю агентству новин epd Геллєр вказала на зацікавленість Варфоломея І "навести лад в Україні".

Натомість професор Томас Бремер скептично оцінює кроки патріарха Варфоломія І. На думку теолога, Україна "повинна мати автокефальну церкву, але те, в який спосіб це робиться нині - не той шлях, яким потрібно йти".

Чи справді дійде до розколу в світовому православ'ї?

Щодо "глибокої кризи" та можливого розколу в православ'ї, від чого постійно застерігають у Москві та УПЦ МП, Геллєр теж не така категорична. На її думку, нещодавня заява Сербської православної церкви про невизнання рішень Синоду Вселенського патріархату аж ніяк не свідчить про наявність якогось "глибокого" розколу в православ'ї. Адже серби закликали провести всеправославний собор для розгляду цієї проблеми. А спілкування з Константинополем Сербська православна церква не розривала, наголосила Геллєр.

Схожу думку висловив і Бремер: "Якщо інші церкви займуть у цьому питанні позицію однієї зі сторін (конфлікту. - Ред.), тобто Константинопольського патріархату чи РПЦ, тоді  існує небезпека розколу. Однак, якщо ці церкви намагатимуться виступати посередниками в цьому конфлікті між Константинополем та Москвою, підтримуючи контакти між обома церквами одночасно, тоді, сподіваюся, розколу можна буде уникнути". Професор Бремер так само вказав на те, що поки що решта православних церков зайняла вичікувальну позицію.