Російський ринок акцій у п’ятницю, 14 березня, продовжив падіння до мінімальних за останні декілька років показників. Учасники торгів масово розпродують акції великих російських компаній, у тому числі, з огляду на кризу у Криму та загрозу масивних економічних санкцій міжнародної спільноти проти Росії, повідомляє "Інтерфакс". Лише протягом ранку п’ятниці основні індекси впали на 3-4 відсотки. Продовжують падіння акції найбільших російських компаній та банків: ВТБ -5%, "Газпрому" -2,9%, "Газпром нафти -1,2%, "ЛУКОЙЛа"-1,5%, "НОВАТЭКа" -3,7%, "Норнікеля" -2,8%, "Полюс Золото" -8,8%, "Роснєфті" -1,9%, "Ростелекому" -6,7%, Сбербанку Росії -5,7%, "Мечела" -12,8%.

Стрімке падіння індексів почалося після того, як 1 березня Рада Федерації надала російському президентові Путіну право на введення російських військ в Україну, а в Криму з'явилися "невідомі" військові, в яких журналісти впізнали російських солдатів. Після цього на півострові почалося протистояння між прихильниками приєднання його до Росії і тими, хто хоче бачити регіон у складі України. Вже наступного тижня Євросоюз може відповісти на дії російської влади новими санкціями. Якщо вони будуть жорсткими, відтік капіталу з Росії посилиться, попереджають опитані DW економісти.

Інвестори чекають новин

Інвестори завмерли в очікуванні того, що буде далі, пояснює економіст, засновник консалтингової фірми Macro-Advisory в Москві Кристофер Уіфер. Найближчим часом динаміка ринку визначатиметься двома факторами: чи вдасться досягнути компромісу з приводу ситуації в Криму, і чи запровадить Євросоюз нові, жорсткіші санкції проти Росії, сказав Уіфер в інтерв'ю DW.

"Якщо не буде досягнуто згоди щодо Криму, і санкції проти Росії виявляться занадто жорсткими, реакція фондового ринку буде негайною", - констатує експерт. Якщо ж міжнародній спільноті та російській владі вдасться домовитися, і загроза санкцій буде знята, фінансовий ринок, ймовірно, відреагує зростанням, вважає він.

Головне побоювання інвесторів нині полягає в тому, що нові санкції - якщо вони будуть запроваджені - остаточно підірвуть і без того слабке зростання російської економіки, пояснює Уіфер. За його словами, введення Заходом обмежень також створить репутаційні ризики для Росії, що може негативно вплинути на настрій інвесторів у довгостроковій перспективі.

Банки і "Газпром" - під ударом

Перші санкції проти Росії Євросоюз ввів 6 березня, призупинивши переговори про полегшення візового режиму і укладання нового базового договору між Брюсселем і Москвою. Нові обмеження можуть ухвалити вже в понеділок, 17 березня. Про це у вівторок, 11 березня, заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. Під час прес- конференції він повідомив, що відповідне рішення вже є, але не пояснив, про які саме заходи йдеться.

Від того, наскільки жорсткими виявляться ці санкції, багато в чому залежатиме реакція інвесторів, вважає Кристофер Уіфер. Санкції м'якого характеру - наприклад, заборона на в'їзд до ЄС для окремих громадян або виключення Росії з "великої вісімки" - створили б для Москви певні незручності, але навряд чи стали б новим потрясінням для фондового ринку, вважає експерт.

Більш жорсткі заходи, які можуть зачепити відносини Росії з Євросоюзом у фінансовій сфері, Уіфер охарактеризував як "руйнівні" для російської економіки. За його словами, на такі обмеження ринок, швидше за все, відповість новим падінням: російські компанії можуть втратити до 10 відсотків капіталізації.

Від застосування цих заходів найсерйозніше постраждає банківський сектор, найбільш чутливий до змін економічної активності й коливань курсу рубля, а також "Газпром". Запровадження санкцій може негативно відбитися і на російському споживчому секторі, а це означає, що під ударом можуть опинитися і ритейлери, додає Уіфер.

Влада у боротьбі з волатильністю

Експерти очікують, що оголошення жорстких санкцій посилить тиск і на курс рубля, який також відреагував падінням на новини про можливу ​​воєнну операцію Кремля в Україні. Якщо Росія стане ізольованою міжнародним співтовариством, відтік капіталу зросте, попереджає Йохен Вермут, керуючий партнер німецької інвестиційної компанії Wermuth Asset Management, що спеціалізується на роботі на російському ринку. За його словами, подальшого падіння курсу рубля і вартості акцій російських компаній вдалося запобігти лише завдяки серйозному втручанню з боку влади.

Для підтримки курсу рубля тільки 3 березня Банк Росії провів валютні інтервенції на рекордну суму в 11,3 мільярда доларів, що становить 2,3 відсотка всіх валютних резервів Росії. Для порівняння - в розпал світової фінансової кризи, у грудні 2008 року, Центробанк витратив з аналогічною метою 57 мільярдів доларів, пише газета The Financial Times. Крім того, для зниження ризику інфляції і боротьби з волатильністю фінансового ринку регулятор підвищив ключову ставку з 5,5 відсотка до 7 відсотків річних, наголошувалося в прес-релізі ЦБ, оприлюдненому 3 березня.

За оцінками аналітиків банку ING в Москві, які наводить агентство Reuters, у випадку загострення кризи на Україну відтік капіталу з Росії цього року може скласти від 100 до 150 мільярдів доларів. У 2013 році цей показник, за даними ЦБ, досяг майже 63 мільярди доларів. Втеча інвесторів з російських активів цілком зрозуміла, зазнчає Йохен Вермут: "Якщо Росія в порушення норм міжнародного права може приєднати цілі частини іноземної держави, хіба можна сподіватися, що приватна власність буде там в безпеці?"