Аби підтримати національну економіку та надалі виконувати фінансові зобов´язання, Київ сподівається позичити в Міжнародного валютного фонду 15 мільярдів доларів. Але навзамін кредитори вимагають проведення в Україні радикальних макроекономічних реформ. Президент Віктор Янукович вважає ці вимоги неприйнятними.

Серед вимог, які висуває МВФ, - скорочення витрат бюджету, гнучкий курс гривні та поступове підвищення тарифів на газ для населення. За оцінками оглядачів, для Януковича, який, намагаючись завоювати довіру виборців, зробив ставку на популістську економічну політику, проведення реформ означає політичне самогубство. Поміж тим допомога МВФ в обмін на реформи нині виглядає для Києва як найрозумніше рішення, вважають опитані DW експерти.

Нескінченна криза

Євросоюз може допомогти Україні виконати вимоги МВФ для отримання позики, але для цього Київ повинен підписати угоду про асоціацію. Таку заяву зробив комісар із питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле після зустрічі з першим віце-прем´єром України Сергієм Арбузовим, яка відбулася 12 грудня у Брюсселі. У кінці листопада несподівана відмова Януковича підписувати вже парафовану угоду з ЄС заради зміцнення співробітництва з Москвою викликала нерозуміння на Заході та спровокувала масові протести в Україні.

Тепер українська влада знову змінила курс: після поїздки до Брюсселя Арбузов заявив, що Київ скоро підпише угоду з ЄС і що "політична воля" на це є. Але такий маневр навряд чи став відповіддю на масові демонстрації, каже Ліліт Геворгян, старший аналітик IHS Global Insight у Лондоні. Вона вважає, що справжня причина - фінансовий колапс, який навис над Україною і є результатом неграмотної економічної політики влади.

Протягом останніх п´яти років Україна переживає гостру економічну кризу, намагаючись упоратися вже з третьою хвилею рецесії. За словами глави уряду Миколи Азарова, за 10 місяців поточного року ВВП знизився на 0,6 відсотка. У країні також спостерігаються спад промислового виробництва та повна відсутність інфляції. Імпорт суттєво перевищує експорт.

За цих умов влада активно намагається створити ілюзію стабільності гривні, регулярно проводячи валютні інтервенції для підтримки обмінного курсу та розтринькуючи на це золотовалютні резерви. Додатковим навантаженням є висока ціна, за якою Україна купує газ у Росії, - результат підписаної у 2009 році угоди. В результаті такої політики резерви за останні три роки скоротилися майже удвічі та в кінці листопада досягли семирічного мінімуму в 18,8 мільярдів доларів, повідомляє агенція Bloomberg.

Скільки заборгувала Україна

Нинішні проблеми країни - це результат неправильного керування економікою протягом багатьох років; популістської економічної політики, яку провадили як теперішній, так і попередній уряд; а також нездатності впоратися з такими проблемами як монополістична структура економіки, корупція та політично залежна судова система, каже Ліліт Геворкян із IHS Global Insight. "Очевидно, що українська влада витрачає набагато більше, ніж може собі дозволити", - зауважує вона в інтерв´ю DW.

Резерви вичерпуються, тож уже найближчим часом Київ може опинитися без грошей, щоби платити за борговими зобов´язаннями. За даними Міністерства фінансів України, розмір державного й гарантованого державою боргу в жовтні 2013 року становив 68,8 мільярда доларів. Основні кредитори України - МВФ, американський інвестфонд Franklin Templeton, ЄБРР та власники невеликих пакетів євробондів, випущених урядом.

За оцінками міжнародної рейтингової агенції Moody´s, у 2014 році Києву необхідно виплатити близько 10 мільярдів доларів. Пік виплат припаде на червень, вересень і грудень, підрахували в агенції.

Угода з МВФ дозволила б Києву в майбутньому позичати на зовнішніх ринках, які нині для нього закриті через надто високу вартість позик, зауважує Ліліт Геворгян. Водночас для отримання фінансів фонду Києву доведеться частково девальвувати гривню. Це знизить вартість експорту, зробить його привабливішим і дозволить Україні генерувати більше валютного прибутку, додає аналітик.

Керівник групи німецьких консультантів при уряді України Рикардо Джуччі вважає, що єдиний логічний крок для української влади - погодитися на вимоги МВФ зі стабілізації економіки. Позиція України, яка стверджує, що вимоги з проведення реформ, які висувають кредитори, неприйнятні, видається "не надто переконливою", заявив він у інтерв´ю DW. "Інші країни, включно з Грецією, Ірландією, Португалією, які брали участь у програмі фінансової підтримки МВФ, здійснювали такі реформи, і Україні варто взяти з них приклад", - стверджує експерт.

Довіру втрачено

Нині угода з ЄС та МВФ видається найбільш вірогідною, погоджується Геворгян. Вона не виключає, що Києву вдасться домовитися про виділення не всіх 15 мільярдів доларів, а тільки частини необхідних коштів. Можливо, антикризовий пакет буде надано спільно ЄС, МВФ та Всесвітнім банком, додає вона.

Якщо ж переговори з міжнародними кредиторами проваляться, Україна може спробувати домовитися з МВФ про реструктуризацію чинного боргу, хоча малоймовірно, що фонд на це погодиться, міркує Геворгян. Вона додає, що альтернативним сценарієм може бути звернення по допомогу до Москви, яка б могла знизити для України вартість газу.

17 грудня в Януковича запланована зустріч із російським президентом Володимиром Путіним, на якій лідери підпишуть угоди, які дозволяють владнати більшість торгових суперечок із Росією, заявив український прем´єр-міністр Микола Азаров.

"Головна проблема Києва в тому, що українська влада показала себе ненадійним партнером у відносинах із обома сторонами, - каже Геворгян. - Київ, не перестаючи, метушиться, а це турбує як ЄС, так і Росію. Останнім часом Україна постійно торгується за вигідну угоду, але це поки що не принесло жодних результатів".