Попри величезні збитки для економіки, офіційні структури діяли правильно, коли торік весною заборонили польоти над великою частиною Європи через виверження ісландського вулкану Ейяф'яллаєкулль, переконані датські й ісландські науковці. На цьому наголошується в оприлюдненому у вівторок дослідженні, проведеному під керівництвом Зігурдур Гісласон з Ісландського університету.

Інформаційне агентство AFP цитує в зв'язку з цим Сюзан Стіпп з Центру нанодосіджень при Копенгагенському університеті: «Структури, які відповідають за безпеку повітряного сполучення, перебували справді в сліпому польоті. Й на щастя їм вдалося ухвалити правильне рішення». На думку експертів, побоювання, що польоти в цей час пов'язані з великим ризиком, були «абсолютно виправданими», заборона польотів, можливо, врятувала людські життя.

Вулканічний пил, який поширився над великою частиною Європи, складався з «дуже маленьких часточок, й тому вони піднялися вкрай високо й були далеко занесені», пояснила Стіпп. За її словами, ці часточки мали гострі кінці й представляли небезпеку для вікон літаків. Крім того, на переконання науковців, пил, потрапивши до турбін, міг розплавитися й призвести до блокування двигунів.

Виверження ісландського вулкану Ейяф'яллаєкулль, що сталося всередині квітня 2010 року, спричинило масивні перебої у повітряному сполученні. Через можливі ризики, які несла з собою хмара вулканічного попелу, упродовж багатьох днів був заблокований майже весь європейський повітряний простір, було скасовано понад сто тисяч рейсів, що відчули понад десять мільйонів пасажирів в усьому світі. Внаслідок цього авіакомпанії зазнали збитків на суму в понад 1,3 мільярда євро.

Володимир Медяний / dapd / AFP
Редактор: Роман Гончаренко