Верховна Рада України ратифікувала договір про зону вільної торгівлі СНД у понеділок, 30 липня - через дев'ять місяців після його підписання прем'єром Миколою Азаровим в жовтні 2011 року. Нагадаємо, що тоді документ підписали керівники ще 7 країн спільноти: Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії й Таджикистану. Пізніше до них приєднався Узбекистан. Однак крім України угоду ратифікували поки тільки Росія (28 березня) і Білорусь (8 травня).

Незважаючи на заклики з боку Москви, українські політики, в тому числі депутати від правлячої Партії регіонів, висловлювали сумніви в доцільності ратифікації договору. Незалежні експерти називають її прикладом загравання влади з виборцями напередодні парламентських виборів, призначених на 28 жовтня.
 

Чи сумісні різні зони вільної торгівлі?
 

За ратифікацію договору про зону вільної торгівлі СНД за скороченою процедурою 30 липня було віддано 260 голосів депутатів Верховної Ради. На той час у сесійній залі налічувалося трохи більше ста парламентаріїв. Спостерігачі не виключають, що депутати за традицією знову порушили Конституцію, голосуючи картками відсутніх колег.

Представляючи договір про зону вільної торгівлі, прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що його ратифікація дозволить збільшити обсяг торгівлі між країнами Співдружності на 35 відсотків, ВВП України - на 2,5 відсотків, а всі торговельні суперечки будуть вирішуватися за процедурами, встановленими в СОТ. Азаров особливо виділив положення договору, що стосується транзиту вуглеводнів, яке передбачає протягом півроку розробку окремого документа, що регламентує цю сферу.
 

Представники парламентської більшості відкинули пропозицію опозиції застосовувати договір про ЗВТ тільки, якщо він не буде суперечити нещодавно парафованій угоді про зону вільної торгівлі України з Євросоюзом. Хоча керівник представництва ЄС в  Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра ще в лютому, виступаючи по українському телебаченню, застеріг: "Поглиблена та виняткова зона вільної торгівлі України з ЄС несумісна з угодою про зону вільної торгівлі з країнами СНД і Митним союзом Росії, Білорусі та Казахстану".

Винятки та обмеження

Зона вільної торгівлі в рамках Співдружності не припинить україно-російські торговельні війни, але може запобігти новим, вважають опитані експерти. Багатомісячну затримку з ратифікацією договору Україною та іншими державами СНД вони пояснюють тим, що після парафування угоди російська сторона внесла в нього низку змін, які дають переваги Москві.
 

Однією з таких поправок стало положення про санкції у разі укладення однією з країн, що входять в ЗВТ, нових торговельних угод, які загрожують збитками іншим учасникам договору, відзначив в інтерв'ю DW старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізулін.

За висловом академіка Академії економічних наук України Володимира Пилипчука, угода про ЗВТ взагалі мало що змінює в ситуації, що склалася. Як заявив Пилипчук DW, договір про зону вільної торгівлі має сенс лише тоді, коли він не містить вилучень і обмежень або хоча б передбачає план зведення таких вилучень до нуля.

"Угода ж про створення ЗВТ у рамках СНД зафіксувала вилучення і обмеження за  сімдесятьма товарними групами, тому воно може називатися зоною вільної торгівлі лише номінально", - переконаний економіст.

Водночас київський політолог Віктор Небоженко нагадав, що ратифікація документа відбулася в перший день після офіційного початку парламентської виборчої кампанії. На його думку, ратифікація - це "суто пропагандистський захід", котрий разом з ухваленням закону про надання російській мові статусу регіональної покликане продемонструвати проросійськи налаштованим виборцям виконання Партією регіонів та її союзниками своїх передвиборних обіцянок.

"Цей документ, як і харківські угоди 2010 року" флот в обмін на газ ", працювати не буде. Вже найближчим часом ми побачимо, як члени учасники ЗВТ почнуть виставляти" недисциплінованим "українським бізнесменам величезні штрафи", - припустив Небоженко.