В оприлюдненому 3 жовтня інтерв’ю телеканалу Euronews Олександр Лукашенко повідомив про готовність використовувати білоруські збройні сили з метою урегулювання конфлікту в Україні. Опитані DW політологи вважають, що без мандату ООН дії миротворців неможливі.

На думку експертів, заява президента Білорусі спрямована виключно на зовнішніх споживачів для покращення власного іміджу в очах Заходу. Для більшості ж білорусів, які виступають за нейтралітет своєї країни в російсько-українському конфлікті, реалізація такої ідеї буде неприйнятною.

Нове поле для діяльності

Оцінюючи заяву Олександра Лукашенка про можливість миротворчої операції силами білорусів, український аналітик київського Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач заявив, що події в Україні стали новим полем для діяльності білоруського керівника. "Це шанс, яким намагається скористатися глава Білорусі, щоб вийти з ізоляції, у якій він перебуває багато років під європейськими візовими санкціями і з титулом останнього диктатора в Європі", - вважає український політолог.

Зовнішньополітичну ініціативу білоруського президента Горбач розглядає у контексті тієї позиції, котру Лукашенко зайняв ще в березні після анексії Криму: Білорусь - сторона нейтральна, а білоруська влада - посередник у миротворчому процесі. Експерт називає посередницькі дії Мінська корисними для урегулювання конфлікту в Україні.

У той же час Горбач упевнений, що присутність білоруських військових на українській землі неможлива. "Це неприйнятно для України, і якщо тут з’являться миротворці, то тільки під егідою ООН, але жодним чином не СНД, як у Придністров’ї, Абхазії і Південній Осетії", - вважає український аналітик.

Місія неможлива

"Заява Лукашенка телеканалу Euronews не має нічого спільного з політичною і правовою реальністю", - упевнений доктор політичних наук, керівник білоруського Центру політичного аналізу і прогнозів у Варшаві Павло Усов. Він посилається на те, що монополія на миротворчу місію належить ООН, а Білорусь не може здійснювати миротворчу місію без мандату цієї організації.

Тому Усов пропонує розцінювати слова білоруського керівника як популістський крок у контексті подій навколо України, від яких Лукашенко сподівається отримати дивіденди для відновлення відносин із Заходом. "Йому важливо показати, що режим має добру волю на участь у вирішенні української кризи", - підкреслює політолог.

На його думку, навіть якщо припустити, що Білорусь отримала б спецмандат ООН, у неї не вистачить ресурсів для виконання такої місії. "Є білоруська миротворча рота, у складі якої всього 30 осіб, хоча її штат може бути розширений до 200 контрактників", - говорить голова центру прогнозів. Але, за його словами, цих сил недостатньо, щоб гарантувати військову безпеку і контролювати мирний переговорний процес на Донбасі.

Декларація без ризику

А Володимир Горбач відзначає ще одну обставину, внаслідок якої білоруський режим не може розцінюватися Києвом як самостійний гравець у межах України - це сильна залежність Мінська від Кремля у військовоій та економічній сферах. "Тим більше, що Росія не бажає закінчувати конфлікт в Україні, судячи з досі тривалих інтенсивних боїв", - підкреслює у свою чергу Павло Усов.

Експерт звертає увагу на те, що у випадку участі в миротворчій місії білоруси можуть стати жертвами чужої війни, що невідкладно призведе до падіння іміджу і підтримки Лукашенка, який зараз перебуває на піку популярності завдяки стабільній ситуації в країні. "Розуміючи всі ризики, глава Білорусі навряд чи піде далі декларацій", - говорить Усов.

Між тим, агенція РБК-Україна 3 жовтня повідомила, що міністерство закордонних справ України відкинуло пропозицію президента Білорусі ввести миротворчі війська на територію Донбасу. "Ми спроможні самі навести лад на своїй землі, якщо її покинуть іноземні війська", - заявив директор департаменту інформаційної політики українського зовнішньополітичного відомства Євген Перебийніс.