На думку експертів, у ситуації з національними мовами у Білорусі, Казахстані та Україні є спільні особливості. Через відсутність належної підтримки з боку держави українська, білоруська та казахська дедалі частіше стають заручниками політичних ігор та витісняються з зі сфери вжитку на користь російської мови, вважають аналітики.

Розподіл на «своїх і чужих» в Україні

Чи піде білоруським шляхом Україна, якщо остаточно затвердить закон «Про основи державної мовної політики»? Проект цього закону, ухвалений Верховною Радою поки що лише в першому читанні, скерований на посилення статусу регіональних мов. Але по суті він закріпить особливе становище лише за російською мовою, яка витіснить з ужитку державну українську, вважають противники закону.

Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко стверджує, що обговорення статусу мов незадовго до парламентських виборів в Україні звучить надумано. За словами соціолога, мовне питання, яке не є першорядним для громадян, в умовах політичної кампанії може призвести до серйозного протистояння в суспільстві та чіткого поділу країни «на своїх і чужих». Винесенням законопроекту про мови на розгляд парламенту його автори з правлячої Партії регіонів намагаються відволікти увагу виборців від своєї провальної економічної політики, корупції та проблем медичного обслуговування, переконаний експерт.

На думку Биченка, влада нічого не робить, щоб розвивати українську мову, у той час як Росія виділяє чималі кошти на укріплення російської мови, в тому числі й на території колишнього Радянського Союзу. «Якщо російській мові в Україні нададуть особливий статус, це призведе до зникнення української», - не виключає Биченко. Аби цього не сталося, Україні потрібна державна політика захисту української мови. «Це сприяло б розвитку та збереженню української мови, водночас носії інших мов не відчували б себе обділеними», - переконаний експерт.

На Білорусь нема надії

Білоруська мова опинилася на межі зникнення після референдуму 1995 року, на якому за російською мовою закріпили статус другої державної. Російською говорять чиновники й депутати, ведеться діловодство, видаються підручники з історії Білорусі, а також переважна частина книг. У російських школах, яких тут більшість, білоруська викладається як іноземна – кілька годин на тиждень. Тих, хто в Білорусі говорить національною мовою, держпропаганда автоматично зараховує до опозиціонерів.

Голова громадського об’єднання «Товариство білоруської мови імені Франциска Скорини» Олег Трусов вважає, що держава нічого не робить для розвитку білоруської мови, а також штучно створюються умови для витіснення її зі сфери освіти. Цю мову на офіційному рівні можна почути лише з уст єдиного чиновника – міністра культури Білорусі, зауважує Трусов.

Лише 20 відсотків дітей у країні ходять до білоруських дитсадків і шкіл, каже експерт. Хоча багато, за його словами, залежить і від батьків, які могли б домогтися навчання білоруською мовою, але не прагнуть цього, спостерігаючи, як недбало на державному рівні ставляться до національної мови. «У руках високопоставлених чиновників національна мова стала стратегічним товаром, що йде в обмін на російські нафту та газ», - вважає Олег Трусов. На його погляд, громадянському суспільству Білорусі не варто сподіватися на державу – йому слід самому активно працювати для поліпшення ситуації з розвитком мови.

Казахстан – двомовність з російським ухилом

На схожі проблеми вказують також експерти з Казахстану. Нарівні з державною казахською мовою російську тут теж визнано другою офіційною. Саме російська домінує в країні, незважаючи на те, що частка шкіл з казахською мовою навчання становить близько 70 відсотків, каже правозахисниця, журналістка казахськомовної газети «Туркестан» Есенгуль Кап.

Випускники казахськомовних вищих навчальних закладів дедалі частіше стикаються з проблемами працевлаштування в самому Казахстані, стверджує журналістка. За її словами, казахські закони пишуться переважно російською мовою. Шкоди розвиткові державної мови завдає також російськомовне діловодство, що ведеться в рамках Митного союзу Казахстану з Росією та Білоруссю, переконана Есенгуль Кап.

Згідно з ухваленою програмою розвитку мов у Казахстані, до 2020 року частка дорослого населення, що володіє казахською, має сягнути 95 відсотків. «Може, до цього часу щось і зміниться, коли до влади прийдуть інші політики. А поки парламент, уряд та адміністрація президента спілкуються переважно російською», - зауважує журналістка.