«Серйозна помилка», «неправильна оцінка ситуації», «страх перед демонстрацією» - так німецькі експерти оцінюють останні події в Росії. Нещодавнє ухвалення обома палатами парламенту й підписання президентом Володимиром Путіним закону, що збільшує штрафи учасникам масових зборів, обшуки серед провідних опозиціонерів у понеділок, 11 червня, та запрошення їх на допит 12 червня – день проведення опозиційної демонстрації «Марш мільйонів» у Москві – пов'язані між собою, вважають опитані DW західні політологи.

"Очевидно, що Кремль, керівництво держави боїться запланованої на вівторок демонстрації",- вважає Єнс Зіґерт, керівник московського бюро німецкого фонду імені Генріха Белля, близького до партії "Союз 90/ Зелені". На його думку, влада прагне запобігти й максимально ускладнити заплановану на День Росії акцію опозиції у Москві.

Із Зіґертом згодна Петра Штиков, викладач Університету імені Людвіґа Максимільяна (LMU) у Мюнхені. На її думку, обшуки в опозиціонерів, таких як Олексій Навальний або Сергій Удальцов, а також виклик їх та інших опозиціонерів на допит у зв’язку з подіями на Болотній площі у Москві 6-го травня відбуваються "надто пізно": "Очевидно, що мета – запобігти демонстрації 12 червня".

Зворотний ефект

Усі опитані експерти вважають дії російської влади нераціональними. "Я вважаю це надзвичайно неправильною оцінкою ситуації в Росії з боку політичного керівництва", - каже Ґергард Манґотт, експерт з університету в австрійському Інсбруку. Політолог критикує "репресивні спроби прибрати з гри провідних активістів". Уряд, який "намагається вести діалог з урядом", не може так діяти, відзначає Манґотт.

Політолог з Мюнхена Петра Штиков вважає, що президент Путін та його оточення "втратили зв'язок" з суспільством і "не знають як реагувати". На думку Штиков, спроба запобігти демонстрації у Москві 12 червня може викликати зворотний ефект. "Я гадаю, що влада припускається серйозної помилки, - відзначає експерт. – Це скоріше надасть протестам нового імпульсу".

Радикалізація протесту

У зв’язку з останніми подіями експерти очікують посилення протестів у Росії. "У березні мені видавалося, що протестний рух поступово загасне, - каже політолог Петра Штиков з Мюнхена. - Тепер я так не вважаю". Йєнс Зіґерт з московського бюро Фонду Белля вважає, що частина опозиції может стати на радикальний шлях протесту, тобто може піти на силове протистояння з владою. "Небезпека полягає у тому, що на цей момент збіглися інтереси можновладців, тобто Путіна, з одного боку, й радикальної частини опозиції – з іншого", - підкреслює Зіґерт. За його оцінками, у Москві це може призвести до протистояння з поліцією.

Зіґерт навів як приклад оцінки, зроблені після зіткнень демонстрантів з поліцією 6 травня на Болотній площі у Москві, напередодні інавгурації президента Путіна. За словами німецького експерта, частина демонстрантів тоді була спровокована поліцією, "щоб показати, що протести не є мирними". Зіґерт не виключив, що й 12 червня можливі свідомі провокації.