Позачергове засідання Верховної Ради почалося на дві з половиною години пізніше від запланованого. Лідери фракцій парламентської більшості узгоджували порядок денний та деталі голосування за визнання Росії країною-агресором, а так звані "ДНР" і "ЛНР" - терористичними організаціями. У підсумку, постанову про звернення до ООН, Європарламенту, ПАРЄ, Парламентської асамблеї НАТО, Парламентської асамблеї ГУАМ та національних парламентів світу підтримав 271 депутат. Тобто - практично всі присутні у залі депутати від правлячої коаліції.

На один голос менше вдалося зібрати для ухвалення у першому читанні проекту змін до законів, які визначають процедуру визнання організацій терористичними. У разі остаточного схвалення документу, це визнання буде закріплене за Вищим адміністративним судом за поданням генпрокурора та зверненням Служби безпеки. А якщо виникне кризова ситуація, яка загрожує державі, таке право отримає ще й Рада національної безпеки і оборони Україні.

У кулуарах парламенту відчувалося, що серед більшості депутатів після терактів у Волновасі, Донецьку та Маріуполі запанувало розчарування у миротворчій політиці президента Порошенка. "Путіна неможливо умиротворити. Треба діяти рішуче, довести, що ми готові захищати свою державу, що нас підтримує міжнародна спільнота, що ми не відступимо і не будемо більше підписувати таємних чи напівтаємних мінських протоколів", - заявила журналістам депутатка від фракції "Батьківщина" Альона Шкрум.

Дипломатична зброя

Чи означає визнання Росії агресором розрив дипломатичних стосунків, припинення торгівлі, відносин та будь-яких контактів Києва і Москви? Науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко не очікує значних змін у відносинах двох держав. "Визнання на парламентському рівні Росії країною-агресором є урізноманітненням дипломатичної зброї, яку використовує Київ, у тому числі й на міжнародній арені", - зазначив експерт в інтерв'ю DW.

Голова правління благодійного фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко, своєю чергою, вважає ухвалу Верховної Ради початком формування правового поля, яке дозволить адекватно діяти та пояснювати ситуацію як українцям, так і міжнародній спільності. "Слід консолідувати суспільство і пояснити йому, що насправді немає жодної громадянської війни чи війни з тероризмом, а є війна з державою-агресором", - вважає Яременко. На його думку, такий крок дозволяє "ухвалювати необхідні рішення з відкидання цієї агресії та готує правову базу для подальших судових позовів по відшкодування збитків від агресії".

Переговори із терористами?

Експерт не очікує негайного ефекту й від початку визначення процедури визнання самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" терористичними організаціями. Адже досі послідовних дій з боку української влади у цьому напрямку не було. "Коли все це буде остаточно затверджене, Україні ще доведеться пройти всю цю процедуру, щоби досягти юридичного результату", - зазначає Яременко. Водночас він звертає увагу на те, що саме із цими організаціями підписані мінські протоколи. "Важко очікувати, що визнання їх терористами спонукатиме ці самопроголошені республіки до зустрічей у межах контактної групи та до пошуку мирного врегулювання конфлікту", - застерігає експерт.

На його думку, політичні заклики до міжнародних структур визнати "ДНР" та "ЛНР" терористичними організаціями не матимуть жодних наслідків, бо світ очікує, що спершу це зробить сама Україна. Якщо ж так станеться, то це так само не означатиме цілковитого припинення будь-яких контактів із лідерами самопроголошених республік, переконаний Олександр Сушко. "Наприклад, із ХАМАСом провадяться переговори, хоч багато хто визнає цю організацію терористичною. Переговори завжди необхідні, коли йдеться про життя людей", - вважає експерт.