Проект Ради Європи "Підтримка кримінальної юстиції" розрахований на два з половиною роки, а фінансується урядом Данії. Під час його реалізації європейські експерти надаватимуть правову допомогу в розробці нових законів про Державне бюро розслідувань та прокуратуру, а також у подальшому впровадженні нового Кримінального процесуального кодексу України (КПК). Представник Директорату з питань програм Ради Європи, голова відділу Східної Європи, Стефано Домініоні на церемонії відкриття проекту в Києві, 12 березня, назвав його "наріжним каменем плану дій України для верховенства права".

Юридичний експерт Данського Гельсінського комітету з прав людини Мікаель Люнґбо під час зустрічі з громадськістю зазначив, що новий український КПК – один з найкращих в Європі. Але він засмучений тим, що багато хто з українських можновладців та чиновників, на його думку, не розуміють, які наслідки матиме цей закон для їхньої особистої роботи. "Якщо ваші слідчі, ваші прокурори і ваші судді не відповідають найкращим європейським стандартам, то не закон у цьому винний", - сказав  Люнґбо.

Відповідальність суддів

Водночас професорка кримінального права з Іспанії Лорена Бахмайєр розповіла, що одним із завдань проекту буде запровадження освітніх програм, "щоб усі учасники системи юстиції чітко розуміли свою роль і свої обов'язки в системі нових правил", а судді, серед іншого, відповідально підходили до надання дозволів з втручання в права людини, наприклад, прослуховування телефонних розмов, обшуки та інші оперативно-розшукові дії.

Та яким чином можна гарантувати виконання навіть найкращого КПК в країні, владу якої міжнародна спільнота звинувачує у застосуванні вибіркового правосуддя проти політичних опонентів, а суди позбавляють депутатського мандата захисника ув'язненої лідерки опозиції? Відповідаючи на це запитання кореспондента DW, голова наукового комітету Агентства Євросоюзу з основоположних прав Джеремі МакБрайд (Великобританія) сказав, що "належне відправлення правосуддя" дійсно є дуже важливим. "Такі порушення відображають недоліки попередньої системи, а новий КПК націлений не так на викорінення проблем минулого, як на попередження їх в майбутньому", – зазначив МакБрайд.

Водночас головний прокурор Ірландії Джеймс Гамільтон наголосив, що конфлікти інтересів держави та суспільства можуть бути значною мірою вирішені через впровадження нових правил кримінальної юстиції. "Але це буде працювати тільки тоді, коли ваші органи та інституції також будуть реформовані, а люди, які там працюватимуть, обіймуть свої посади прозорим та чесним шляхом. Набрання чинності нового КПК – це тільки початок", – сказав Гамільтон.

Новий закон про прокуратуру

Одним з елементів подальшого реформування системи кримінальної юстиції він назвав ухвалення нового закону про прокуратуру. На думку експерта, наразі система прокуратури фактично є продовженням президентської влади, оскільки генпрокурора призначає та звільняє тільки сам президент.  Гамільтон вважає, що це "спотворює належний баланс гілок влади", а прокуратура має надто багато повноважень. "Упродовж багатьох років Рада Європи та Венеціанська комісія критикують організацію української прокуратури, зокрема, за поєднання функцій загального нагляду за законністю із функцією кримінального звинувачення", – нагадав Гамільтон.

Гендиректор з прав людини та верховенства права Ради Європи Філіп Буайє у своєму зверненні на церемонії відкриття проекту з підтримки реформи кримінальної юстиції назвав реформу прокуратури пріоритетом внутрішньої політики українського уряду та "основним фактором належної реалізації нового КПК". Але зі слів українських можновладців випливає, що перетворення будуть здійснені не дуже швидко. Так, радник президента України Андрій Портнов не виключив впровадження саме такої реформи прокуратури, яку рекомендують європейські колеги, але визнав, що "процес йде складно". На відміну від нього, заступник генпрокурора України Григорій Середа заявив, що новий законопроект про прокуратуру може бути розроблений лише після змін до Конституції щодо статусу та повноважень прокуратури.