Непоступливість сторін конфлікту та відсутність доброї волі до встановлення миру стали головними причинами відміни зустрічі лідерів Німеччини, Франції, Росії та України 15 січня в Астані. Так вважають опитані DW українські експерти. На їхню думку, вирішення конфлікту можливе лише за умови відновлення Києвом контролю над кордоном з Росією, а також над тими районами Донбасу, які залишаються під контролем бойовиків.

Торпедування мирного плану

Міністри закордонних справ країн-учасниць "нормандського формату" не змогли на перемовинах в Берліні 12 січня виконати передумови для зустрічі лідерів Німеччини, Франції, Росії та України 15 січня в Астані. Таку зустріч 29 грудня анонсував президент України Петро Порошенко. Пізніше канцлерка Німеччини Анґела Меркель заявила, що ця зустріч, можливо, відбудеться тільки після досягнення прогресу у виконанні мінських домовленостей, що передбачають припинення вогню та інші заходи з деескалації конфлікту.

Перед вирішальною зустріччю голів дипломатичних відомств 12 січня у Берліні офіційний Київ звинуватив бойовиків самопроголошених Донецької та Луганської народних республік ("ДНР" та "ЛНР") в активізації обстрілу позицій українських військ. Спікер штабу Антитерористичної операції на Донбасі (АТО) Андрій Лисенко заявив, що бойовики хочуть зірвати зустріч "нормандської четвірки", а українські військові стріляють тільки у відповідь на вогонь противника. У відповідь лідер "ДНР" Олександр Захарченко заявив, що обстріл почали українські військові і що "Україна вирішила в односторонньому порядку вийти з меморандуму про перемир'я".

Обстріли замість перемовин

Олексій Гарань, київський професор політології, який щойно повернувся з лінії фронту поблизу донецького аеропорту, повідомив в інтерв’ю DW, що був свідком не тільки постійного обстрілу позицій українських військових з важкого озброєння, але й щоденного нападів бойовиків на ці позиції. "Абсолютно очевидно, що з боку бойовиків, яких підтримує Росія, були спроби підвищити градус напруги. Я не виключаю, що це зроблено з наміром підняти ставки Москви на перемовинах із Заходом", - сказав Гарань.

Це вписується в загальну стратегію Кремля, спрямовану на знищення самостійності України, а також розкол Євросоюзу та НАТО як організацій, що здатні проводити власну консолідовану політику, сказав DW голова благодійного фонду "Майдан іноземних справ", в минулому український дипломат Богдан Яременко. "У нас не має бути жодних ілюзій - Росія зараз не хоче миру. І в неї ще поки достатньо сил, аби продовжувати агресивну мілітаристську політику. Все, що роблять бойовики на Донбасі, є продовженням кремлівської політики щодо України та трансатлантичного співтовариства", - сказав Яременко.

Деструктивна позиція

Однією з попередніх умов для перемовин з урегулювання української кризи в Астані була вимога Москви про визнання анексії Криму та надання широкої автономії самопроголошеним "ДНР" та "ЛНР", сказав в інтерв’ю DW керівник представництва німецького Фонду імені Генриха Белля в Україні Кирило Савін. На його думку, ця вимога є неприйнятною для української сторони. Тож таким чином, вважає Савін, зустріч в Астані виявилась заручницею "деструктивної позиції Москви, так званих "ДНР" та "ЛНР" і, можливо, української сторони".

Експерт вважає за доцільне намічене продовження перемовин з врегулювання української кризи на рівні експертів та контактної групи. Вирішальним фактором успіху він вважає наявність доброї волі сторін конфлікту до встановлення миру. "Тільки за наявності такої доброї волі та готовності до компромісів ці перемовини можуть принести хоча б якісь результати", - відзначив Савін.

Мистецтво можливого

На відміну від нього, Богдан Яременко назвав нинішню позицію Києва "беззубою". На його думку, українське керівництво "лавірує між категоричною позицією Росії та категоричною позицією Заходу". Екс-дипломат впевнений, що це може призвести тільки до замороження конфлікту, а не до його вирішення. "Єдина форма, яка є прийнятною та яка веде до врегулювання конфлікту, - це повне відновлення Україною контролю над кордоном з Росією та над тими районами Донбасу, що тимчасово контролюються бойовиками. Все інше - від лукавого", - стверджує Яременко.

Досягнення цих цілей політолог Олексій Гарань вважає наразі нереальним. "Дві мети, котрих поки що в принципі можна досягти, - це встановлення реального, а не ілюзорного перемир’я та обмін усіма полоненими. А якби Україні вдалося досягнути згоди про встановлення контролю над кордоном, це радикально змінило би розстановку сил та ситуацію в зоні конфлікту", - вважає Олексій Гарань.