Верховна Рада у вівторок, 23 грудня, конституційною більшістю підтримала президентський законопроект щодо відмови України від політики позаблоковості. Депутати від різних фракцій більшості одразу після голосування називали ухвалений закон "історичним" та зазначали, що він повинен стати початком інтеграції України до Альянсу. "Далі має бути щорічний план співпраці з НАТО, інтенсифікований діалог Україна-НАТО та звернення до НАТО з надання Програми дій щодо членства в Альянсі", – сказав, зокрема, депутат від "Батьківщини" Григорій Немиря.

Утім, опитані DW експерти більш стримані в оцінці прийнятого закону та вбачають у ньому перш за все остаточну відмову Києва від інтеграційних процесів на пострадянському просторі.

Сигнал до початку реформ?

Київський політолог Сергій Таран вважає, що скасування позаблоковості означає не так початок набуття членства в НАТО, як старт безпекових, політичних та економічних реформ в державі. "Важливо, що вперше за всі роки незалежності ми маємо в парламенті більшість, яка відображає настрої в суспільстві щодо цивілізаційного вибору України", – вважає Таран.

Вихід з позаблокового статусу перш за все полегшить співпрацю України зі США, сказав DW політолог Віктор Небоженко. "Це можна вважати відповіддю на ухвалення Конгресом США закону про визнання України союзником поза межами НАТО. Відповідно, структурам Альянсу та країнам Євросоюзу тепер також буде простіше допомагати Україні", – зауважив Небоженко.

Виклик московській дипломатії

На його думку, такий перебіг подій обов'язково призведе до "колосального обурення Москви". Прем'єр Росії Дмитро Медведєв вже написав на своїй сторінці в Facebook, що розглядає скасування позаблокового статусу, як "заявку на вступ до НАТО, що перетворює Україну в потенційного військового супротивника Росії". "Путін вже не зможе робити вигляд, ніби нічого не відбулося. Йому доведеться шукати відповідь на цей виклик Києва, а також на той факт, що президенти Білорусі та Казахстану стали відверто дистанціюватися від антизахідної політики російського президента", – впевнений політолог.

Якою буде відповідь Москви?

Небоженко не виключає, що Москва може піти на зрив засідань контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі в Мінську, призначених на 24 та 26 грудня. Натомість Сергій Таран вважає, що Кремлю доведеться проковтнути цю гірку пігулку і засідання в Мінську відбудуться. "Статус окупованих територій сьогодні мало залежить від того, є Україна позаблоковою державою, чи ні. А відносини з Москвою в Києва і так вже достатньо зіпсовані. Якщо зустрічі в Мінську і будуть зірвані, то скасування позаблокового статусу стане лише приводом, а не причиною такого кроку", – сказав Сергій Таран.