Президент США Барак Обама підписав закон H.R. 5859, відомий як "Акт підтримки свободи України". Про це повідомляється у заяві Білого дому від четверга, 18 грудня. "Підписання цього закону не сигналізує про зміну санкційної політики Адміністрації, яку ми виважили у відповідності до розвитку ситуації та координуємо з нашими союзниками та партнерами", - йдеться в заяві голови Білого дому. Адміністрація Обами наразі не збирається накладати додаткові санкції на Росію, проте готова реалізувати положення закону, якщо обставини вимагатимуть цього. Водночас Вашингтон готовий послабити режим санкцій, якщо Москва змінить свою політику.

Білий дім планує і надалі координувати свої дії з союзниками та партнерами у Європі. "Ми знову закликаємо Росію завершити окупацію та спробу анексії Криму, припинити підтримувати сепаратистів у Східній Україні та виконати зобов’язання, під якими вона підписалася в Мінських угодах", - додається у заяві.

Старший співробітник Інституту Brookings та колишній посол США в Україні Стівен Пайфер вважає, що закон "слід розглядати як ознаку бажання Конгресу продовжувати тиск на Росію, сподіваючись на те, що санкції допоможуть змінити російську політику щодо до України". З ним погоджується і заступник директора Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Джеф Манкофф. "Прийняття документу відображає зростаюче розчарування в Конгресі тим, що сприймається як недостатньо сильна реакція Адміністрації на дії Росії в Україні", - наголошує експерт.

Може чи має?

Метою закону є підтримка уряду України у відновленні суверенітету та територіальної цілісності країни, а також "утримання уряду Російської Федерації від подальшої дестабілізації та вторгнення в Україну та інші незалежні країни Центральної та Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії". Задля цього документ дозволяє президенту США посилити санкції щодо Росії та надати озброєння Україні.

Важливий момент полягає у тому, що Обама, за законом, має накласти санкції лише на російський оборонний сектор, а от в енергетичній та фінансовій сферах він може це зробити. У цьому, зокрема, й полягали зміни законопроекту у ході законодавчої процедури, пояснює у розмові з DW Стівен Пайфер. "Більшість санкцій, про які в ньому йдеться, президент може накласти, але не зобов’язаний", - додає він. Джеф Манкофф пояснює, що таке формулювання вироблене у співпраці між Адміністрацією та Конгресом з метою підписання президентом США ухваленого парламентом закону.

В інтерв'ю DW Джеф Манкофф звертає увагу на те, що законопроект був внесений ще до сильного економічного потрясіння в Росії. Це обґрунтовує непевність у тому, як розвиватиметься конфлікт далі. Подібної думки дотримується і Стівен Пайфер. Те, що глава Білого дому підписав закон, не свідчить про те, що він готовий робити кардинальні кроки. Тож це відображає погляд, що санкції зараз мають значний економічний вплив. "Вони зачекають, щоб побачити, чи ці економічні наслідки приведуть до зміни політики Кремля", - наголошує експерт.

У чому необхідність?

Згідно з документом, президент США отримав повноваження надавати оборонне обладнання, послуги та освіту в цілях протистояння наступальним озброєнням, включно з протитанковою та бронебійною зброєю, контрбатарейними радарами, системами управління вогнем та далекомірами, оптикою, розвідувальними безпілотними літальними апаратами.

Директор консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець вважає, що від США Україні варто отримувати те обладнання, яке вона сама не виробляє. "На сьогодні Україна насамперед потребує систем зв’язку і розвідки. До цього сегмента, насамперед, відносяться безпілотні апарати, тепловізори для стрілецької зброї та бронетехніки", - пояснює експерт. Згурець наводить приклад американського дрону Raven, який придатний до використання в темряві. "А у нас жоден безпілотник на сьогодні не може працювати вночі", - зазначає експерт.

З іншого боку, протитанкова зброя - не найнагальніше, що необхідно українській армії. Наприклад, переносний протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) FGM-148 Javelin коштує набагато дорожче, ніж українські системи, які виготовляє державне конструкторське бюро "Луч", розташоване у Києві. "При всій повазі до Javelin, його вартість становить до 100 тисяч доларів за одну ракету, комплекс коштує ще дорожче", - каже Згурець.

Подібне стосується і контрбатарейних радарів. Ті, які США вже постачають, це, скоріше, радари попередження, ніж реальні контрбатарейні радари, зауважує Сергій Згурець. "І в цьому сенсі нас би цікавили більш складні системи, які дозволяють щільніше працювати з нашими артбатареями на дальності 15-35 кілометрів. Це або більш складні американські радари, які коштують до 15 мільйонів доларів США, або британські системи", - говорить директор Defense Express. З іншого боку, є й українські аналоги: так, одеське СКБ "Молнія" розробило власний "Розвідувальний автоматизований звукометричний комплекс".

Як постачати?

На зброю для України Конгрес дозволив використати 350 мільйонів доларів США протягом наступних трьох років, зокрема, 100 мільйонів - у 2015 році. Обама не зобов’язаний використати усі кошти. "Але я думаю, що є готовність використати ці гроші. Вони виділили 120 мільйонів доларів цього року", - нагадує Стівен Пайфер. Зараз в Конгресі є більша схильність надати летальну військову допомогу. "І хоча Адміністрація Обами не виключила цього, поки вона обмежувалась наданням нелетальної допомоги", - констатує колишній посол в Україні.

Джеф Манкофф говорить, що у Вашингтоні тривають дебати про те, чи є допомога летальною зброєю належною відповіддю. Допоки переважали аргументи, що ні. "Реакція Москви - це одна з причин, чому такі поставки ще не були здійснені. Росія вже розгорнула збройні сили і може загострити ситуацію набагато швидше, ніж США зможуть відреагувати, а така ескалація працюватиме на користь Росії ", - пояснює американський експерт.

Один з варіантів, який обговорюють, це надання військової допомоги таємно, стверджує Манкофф. "Росіяни про це, напевне, знатимуть, оскільки у них є хороші розвідувальні джерела в українських збройних силах та спецслужбах. Проте таємні поставки дозволять уникнути великого публічного шоу", - додає співрозмовник DW.