Конференція «Внутрішня і зовнішня політика України: Quо Vadіs?» за участю відомих політологів, дипломатів та експертів з України, США, Німеччини, Великобританії та інших країн, відбулася в англійському Оксфорді за сприяння канадсько-української парламентської програми. Більшість її учасників, аналізуючи зігзаги та зміни в українському політичному житті за останні два роки, досить скептично оцінили дії команди Віктора Януковича, передусім, у сфері зовнішньої політики: це фактичне згортання широкої співпраці з НАТО попри формальні контакти та гасла про євроінтеграцію на тлі повільного впровадження реформ.

Хоча, як наголошували учасники форуму, у випадку України взагалі не варто відділяти зовнішню політику від внутрішньої, адже вони тісно пов’язані між собою: неможливо досягти прориву на переговорах з ЄС, наприклад, щодо візового режиму, маючи економічну та соціальну напруженість всередині країни. Так представник британської фундації "Спочатку люди", яка ставить за мету сприяння розвитку демократії в Україні, у своєму виступі наголосив, що влада в Україні діє виключно в інтересах правлячої еліти, а не громадян. Зараз ця еліта саме визначається з майбутнім шляхом: Євросоюз чи приєднання до Митного союзу, який лобіює Росія. Намагаючись отримати для себе якнайкращі умови з усіх боків, Україна по-суті повертається до кучмівської моделі багатовекторності, зауважили учасники конференції.

Ренесанс багатовекторності

Так, заступниця директора Центру російських та східноєвропейських студій в університеті Бірмінгема Катерина Вольчук зазначила, що Київ за всі роки незалежності свідомо намагається не зв’язувати себе зобов’язаннями та угодами, натомість повсякчас лавіруючи між Заходом і Сходом. Так і тепер заяви про можливе приєднання до Митного союзу, влада України використовує як розмінну карту на переговорах з ЄС, зазначив політолог Ендрю Вілсон з Лондонського університету. "Я не думаю, що зростання ВВП України на 4 відсотки, про яке говорив представник українського уряду, варте вступу до Митного союзу. Адже це подальше узалежнення від російського газу. І навряд чи це рішення є стратегічно виправданим. Україні варто зійти з цього шляху", - зазначив він.

На думку ж Джеймса Шерра з Королівського Інституту міжнародних відносин, Україні не вдасться довго шантажувати Євросоюз заявами про приєднання до проектів під російською парасолькою. Якоїсь миті, каже аналітик, ЄС просто не стане вмовляти Україну передумати. Загалом, угода про Асоціацію та готовність до створення Зони вільної торгівлі з ЄС буде єдиним індикатором справжніх намірів української влади, наголосив в інтерв’ю Deutsche Welle посол Великобританії в Україні Лі Тернер. "На мій погляд повномасштабна та глибока угода про створення зони вільної торгівлі це чудова можливість змінити Україну на краще. Роблячи Україну частиною єдиного європейського ринку ми заохочуємо торгівлю, верховенство права та позитивні зміни", - сказав він.

Втручання Росії

У свою чергу американський політолог Тарас Кузьо, якого вважають наближеним до Юлії Тимошенко, звернув увагу на те, що раніше Росія вголос висловлювала незадоволення ідеєю членства України в НАТО, але не заперечувала проти розширення співпраці з Євросоюзом. Натомість тепер, припускає політолог, Москва намагатиметься блокувати економічне зближення Києва з ЄС у спробі втягнути Україну у власні проекти на пострадянському просторі.

Революція дубль-2

Тим часом, в українській діаспорі розділилися думки щодо правильності політики Євросоюзу відносно України. Лунають думки, що нагороджувати владу Януковича, яка дістала негативні оцінки правозахисних організацій за придушення свободи слова, угодою про асоціацію - не варто. Натомість як заявив в інтерв’ю Deutsche Welle голова Союзу українців у Великій Британії Зенко Ластовецький, все ж більшість діаспорян схиляються до того, що альтернативи розширенню контактів ЄС з Україною немає. "Необхідно пам’ятати: цей уряд не правитиме вічно. Натомість угода про вільну торгівлю приноситиме вигоду кільком поколінням українців. Тому з нашої точку зору, все, що допоможе інтересам українських громадян є добрим", - наголосив він.

Загалом же більшість доповідачів дійшли висновку, що дилема з визначенням основного економічного, а відтак і політичного партнера знову поставила Україну на роздоріжжя і від того наскільки продуманими будуть дії влади залежатиме і реакція українського суспільства. За найнесприятливішим сценарієм Україні не уникнути "Помаранчевої революції-2" і, можливо, вже не такої мирної. Як сказав хтось з учасників дебатів, "є відчуття, що щось може вибухнути. Тільки ніхто ще не знає де, коли і як".

Автор: Дмитро Каневський
Редактор: Володимир Медяний