Міністри юстиції та внутрішніх справ країн-членів Євросоюзу, які зустрілися 10 червня в Люксембурзі, обговорили питання візової лібералізації з Україною, Грузією, Туреччиною та Косовим, проте до спільного знаменника так і не прийшли, повідомляється на сайті Ради ЄС. "У нас не вистачає достатньої підтримки, щоб ухвалити рішення сьогодні", - заявив Клаас Дейкофф, статс-секретар в міністерстві безпеки та юстиції Нідерландів, які наразі головують у Раді ЄС.

За його словами, варто взяти до уваги, що "кілька країн все ще мають деякі заперечення" щодо скасування віз із Україною, Грузією, Туреччиною та Косовим. Натомість зустріч у Люксембурзі стала нагодою для обговорення усіх нюансів і того, "як ми можемо їх вирішити", зазначив Дейкофф.

"Важковаговики" ЄС - проти "безвізу"

Єврокомісія офіційно визнала, що Україна та Грузія виконали всі пункти Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму. Правову позицію Єврокомісії з приводу скасування віз із Україною наразі розглядає Європарламент, після чого це рішення має бути схвалене Радою ЄС. Проте запровадження безвізового режиму з Україною та Грузією наразі блокують, серед інших, Німеччина та Франція.

Берлін мотивує своє небажання давати "зелене світло" безвізовому режиму з Грузією побоюваннями, що грузинські злочинці, зокрема, квартирні злодії, заполонять країни ЄС. Тим часом Франція та Італія наполягають запровадженні візової лібералізації з Україною та Грузією лише після введення в дію оновленого механізму призупинення дії безвізового режиму (коли саме запустять цей механізм, наразі невідомо, бо це питання перебуває на розгляді Європарламенту).

Емоції чи прагматизм?

Серед інших європейський країн, які мають сумніви щодо запровадження безвізового режиму для українців, - Австрія, Нідерланди та Бельгія. Про це в коментарі DW повідомив координатор проекту Eastern Partnership Visa Liberalisation Index Кшиштоф Мрозек.

За його словами, політичний клімат для "відкриття дверей до ЄС" третім країнам нині поганий. "Криза біженців, терористична параноя, криза євро, шенгенська криза (спричинена кризою біженців), посилення націоналізму та ксенофобії створюють дуже ворожу атмосферу проти всіх "інших", - переконаний Мрозек. Проте він вважає, що ці обставини обговорюються переважно на рівні ЗМІ та громадськості.

Ті, від кого залежить реальне ухвалення рішень, чудово усвідомлюють, що візова лібералізація з Україною необхідна не лише з політичної точки зору (бо продемонструє підтримку Києва у протистоянні з Росією). Вона є й економічно вигідною, оскільки українські туристи зроблять свій внесок у європейську економіку, додає експерт.

"Друзі України" мають вплив у ЄС

Загалом польський експерт оптимістично оцінює безвізові перспективи України, якщо найближчим часом "не трапиться нічого драматичного, як, наприклад, серія терористичних атак чи помітне зростання напливу шукачів притулку в ЄС". На думку Мрозека, незважаючи на різкі заяви у мас-медіа, технічні та політичні дебати щодо візової лібералізації між членами ЄС все-таки ведуться з огляду на реальні досягнення країн на шляху до скасування віз. "Проте українська влада повинна активніше залучати до переговорів "друзів України" в ЄС - Латвію, Литву, Польщу та інших - і просити їх, щоб вони виступали її адвокатами в Євросоюзі, закликаючи Брюссель ухвалити рішення щодо "безвізу" якомога швидше", - наголосив експерт.

Мрозек радить Києву зберігати спокій, захищати свої інтереси, надаючи аргументи на базі конкретних фактів, використовувати допомогу своїх союзників у ЄС для того, щоб переконати скептиків. "Візова лібералізація наприкінці 2016 року можлива. Проте є багато змінних обставин, які не дозволяють нам сказати, що це неодмінно відбудеться", - підсумував Мрозек.

Хороший шанс

Директор Європейської програмної ініціативи фонду "Відродження" Дмитро Шульга у коментарі DW констатував, що в урядів країн-членів ЄС нині не спостерігається "єдиного запалу якомога швидше запровадити безвізовий режим з Україною". За словами експерта, у Євросоюзі хочуть "взяти додатковий час на обдумування" рішення щодо України і не поспішатимуть з його ухваленням, підлаштовуючи заради цього вже узгоджений графік роботи євроінституцій.

Радше за все, безвізовий режим між Україною та ЄС запровадять восени 2016 року, вважає експерт. І хоча, за його словами, це трапиться пізніше, ніж сподівалися в Києві, "шанси, що це рішення буде ухвалене, дуже хороші".

Експерт звертає увагу на те, що "у зв'язку з суттєвою еволюцією в роботі євроінституцій" рішення щодо безвізового режиму з Україною ухвалюватиметься Радою ЄС за принципом кваліфікованої більшості. "Якщо одна чи дві країни захочуть заблокувати безвізовий режим, це буде неможливо", - пояснив Шульга. Водночас він наголосив, що позиції Німеччини та Франції - одних із найбільших і найвпливовіших країн ЄС - матимуть суттєвий вплив на рішення щодо безвізового режиму з Україною навіть за умови його ухвалення згідно з принципом кваліфікованої більшості.