Сільвія Крітцінґер з 2007 року є професоркою соціологічного факультету Віденського університету. Галузь її досліджень - вибори, поведінка виборців та громадська думка. В інтерв'ю DW вона розповіла, в чому унікальність політичної ситуації в Австрії.

Deutsche Welle: Зараз шанси лівого та правого кандидатів на перемогу виглядають як 50 на 50. Чи це означає, що Австрія розкололася надвоє?

Сільвія Крітцінґер: Ні, не означає. Адже у нас до другого туру виходять лише два кандидати. Тож громадянам треба обирати між правими та лівими. Я не вважаю, що тут можна побачити якийсь розкол.

Хай там як, а правий популіст, як його називають за межами Австрії, здобув 50 відсотків голосів. Він розігрує націоналістичну карту. Чи це рве усі наявні греблі в Австрії?

Ні, я гадаю, не можна сказати, що йдеться про прорив гребель. Лише треба зрозуміти ось що: в Австрії є чимало виборців обох статей, для яких просто неможливо обрати зеленого кандидата. Тож люди проголосували за менше зло. Відповідно у цьому випадку для багатьох таким меншим злом став кандидат від Австрійської партії свободи (АПС). Водночас для багатьох інших меншим злом був зелений кандидат. Також можна говорити про те, що АПС стала діяти в певних більш-менш допустимих рамках. Однак я б застерігла від розмов про те, що більшість австрійців раптом стали симпатизувати АПС.

Тож другий тур виборів федерального президента став протестним голосуванням?

Таке можна було казати й про перший тур. Тоді виборці покарали урядові партії - соціал-демократів та Народну партію. А в другому турі протесту вже не було, бо вибір зробити треба було між лівім та правим напрямком. Тобто рішення було на користь того чи іншого кандидата.

Чи це було також голосування щодо Європи та європейських політичних поглядів кандидатів? Що було головним пунктом під час виборів?

Я вважаю, треба розрізняти, які повноваження взагалі має федеральний президент. На мою думку, на виборах йшлося про багато тем, яким узагалі не місце на президентських виборах. Одним із головних пунктів є, певна річ, тематика біженців. Ця тема не оминула нікого в Австрії. І саме на неї постійно вказував Норберт Гофер у своїй передвиборній боротьбі й наголошував на тому, в якому напрямку він спонукатиме діяти уряд. Під час виборів, на мій погляд, Європа - більш другорядне питання, в той час як тема біженців - головна.