Чи отримає Україна безвізовий режим з ЄС у 2016 році? І чому український уряд ризикує поставити хрест на своїх безвізових мріях, якщо не пришвидшить необхідних реформ? Про це - в інтерв’ю з керівницею громадської організації "Європа без бар’єрів" Іриною Сушко.

DW: Пані Сушко, схоже, і Київ, і Брюссель налаштовані на позитивний висновок Єврокомісії щодо надання Україні безвізового режиму. Тобто, скасування віз – вирішена справа?

Ірина Сушко: Це Рішення прийматиметься трьома інституціями ЄС. 15 грудня Єврокомісія (ЄК) лише винесе свою рекомендацію, яку потім Рада ЄС та Європарламент повинні будуть закріпити юридично, тим самим перетворивши її на обов’язкове рішення. Ми очікуємо, що у своєму звіті Єврокомісія радше за все позитивно оцінить рівень готовності України до запровадження безвізового режиму. Проте у звіт буде включено кілька суттєвих рекомендацій, а саме - завершити виконання технічних критеріїв плану дій щодо безвізової лібералізації, головним чином у сфері боротьби з корупцією та протидії дискримінації. Отож, незважаючи на запевнення українського уряду, що всі вимоги ЄС виконано, це не зовсім так. Тож хоча ЄК і надасть відповідну рекомендацію Раді ЄС, проте Києву висунуть нову умову, і поки ми повністю не завершимо виконання усіх критеріїв, то безвізового режиму не отримаємо. Київ повинен розуміти, що позитивний висновок Єврокомісії щодо безвізового режиму буде поки що лише політичним рішенням. Існує небезпека, що українська влада на хвилі ейфорії почне розповідати громадськості: "Ось, ми вже маємо безвізовий режим з ЄС". А це не так. Україна, безперечно, просунулася до цієї мети, але ще стоїть на півдорозі.

Для повного виконання умов Брюссель визначать Києву певні часові рамки?

Очікується, що в грудні після звіту ЄК відбудуться дебати Ради ЄС, які, гадаю, підтвердять рекомендацію ЄС, проте визначать час, десь кілька місяців, за який Україна має повністю завершити виконання всіх умов. На остаточне рішення Рада ЄС вийде приблизно у лютому. І якщо наступного року ми не отримаємо безвізовий режим, то ми не отримаємо його взагалі.

Це зумовлено внутрішньополітичними чинниками в Україні чи безпековою ситуацією в ЄС?

Ще ніколи переговори про введення безвізового режиму не відбувалися на такому негативному для України загальнополітичному тлі. І ситуація може змінитися кожної миті. Ми можемо опинитися у становищі, коли нам знову доведеться змінювати певні норми, бо їх змінить ЄС. Наприклад, на сьогодні ми привели у відповідність сферу управління міграцією. Але якщо політика надання притулку Євросоюзу зміниться, то й ми повинні будемо змінювати вже прийняті норми. І можемо навічно застрягнути в цьому процесі, якщо не отримаємо політичну підтримку Єврокомісії.

Однак навіть за умови скасування віз, будуть певні вимоги на кордоні. Починаючи з того, що без візи пускатимуть лише власників біометричних паспортів. Будуть якісь інші вимоги, зокрема, щодо документів?

Якщо врахувати всі міграційні та безпекові ризики, які сьогодні існують на глобальному рівні, то загалом свобода пересування у світі буде ускладнюватися. Тож людям, які подорожують закордон, не обійтися без додаткових документів, котрі підтверджують мету поїздки. За умови введення безвізового режиму з ЄС, громадянину України віза до країн Шенгену потрібна не буде, проте при перетині кордону йому треба мати при собі різного роду підтверджувальні документи. Адже консульські установи функціонують згідно з візовим кодексом, а прикордонна служба має свої правила і норми. Треба розуміти, що в сучасному світі вже не варто розраховувати на вільну, безтурботну подорож, бо геополітична ситуація змінилася.

Чи не станеться так, що дію Шенгенської угоди тимчасово припинять саме тоді, коли Україна отримає безвізовий режим?

Практика, коли внутрішні кордони окремих країн ЄС закриватимуть, очевидно, застосовуватиметься. Але Шенгенська зона не припинить свого існування, бо йдеться про значні вигоди для самих громадян ЄС, передусім у сфері міжлюдських контактів. Звичайно, все частіше лунають публічні і непублічні дискусії в різних політичних колах ЄС, що варто обмежити дію Шенгену. Але, повірте, про повний розпад Шенгенської зони не йдеться.