DW: Український прем'єр Арсеній Яценюк вирушає у понеділок, 15 грудня, до Брюсселя на перше засідання Ради асоціації ЄС-Україна. Чого ви очікуєте від цієї зустрічі?

Деніел Ґрос: ЄС хоче дізнатися, як буде далі з реформами в Україні. У Києва існує велика проблема. Він не може одночасно будувати велику армію, реформувати економіку та при цьому заручатися підтримкою населення. Тож Євросоюз хоче з'ясувати, чи вдасться реалізувати намічене.

Які реформи для ЄС є найважливішими?

В дуже близькій перспективі мова йде про два ключових питання. Перше – чи будуть українські родини платити за газ за світовими цінами. Нині ціни для населення занизькі, щоб покрити витрати. Друге питання – чи виплачувати Україні свою зовнішню заборгованість, використовуючи гроші, які вона отримає від ЄС чи краще не чіпати цих грошей та попросити донорів дещо потерпіти з виплатами боргів.

А що, на вашу думку, ймовірніше?

Доволі ймовірно, що ЄС побоїться відлякувати іноземних донорів України. Тому скоріш за все, доведеться повністю покрити заборгованості. Що ж стосується цін на газ, то ЄС мало що може зробити. У Брюсселі уважно вислухають наміри українського уряду.

Як у Брюсселі оцінюють перші підсумки роботи українського уряду?

Досі тут скоріше розчаровані. Ми не бачили ще реального втілення реформ. Це стосується не лише економіки, а й міліції та органів правосуддя. Дуже хотілося б побачити в цих сферах глибокі реформи.

Україна вже багато років прагне безвізового режиму з ЄС. Чи очікуєте ви прогресу в цій сфері наступного року?

Це малоймовірно. Оскільки у ЄС є ціла низка країн, які мають великий страх перед подальшим відкриттям кордонів. Тому досягнути спрощень у цій сфері буде важко.

І знову до грошового питання. Для України воно, вочевидь, зараз є головним, їй потрібні нові мільярди від Заходу. В своїй аналітичній доповіді ви пропонуєте фінансувати проекти "на місцях" ? Яким чином мають виділятися європейські гроші?

Традиційно фінансова допомога надходить уряду, мінфіну, а вони вже отримують чек та розподіляють гроші у своїй країні. Але сьогодні українській адміністрації це не під силу. Багато чути про корупцію, що було б краще, якби ЄС надавало гроші не Києву, а відкрило б багато маленьких представництв у містах, в українській провінції, щоб звідти напряму надавати гроші людям.

На зустрічі у Брюсселі також йтиме мова про асоціацію, яку влітку уклали ЄС та Україна. Потім восени було вирішено відкласти набуття нею чинності з огляду на Росію. Як ця угода буде наповнюватися змістом?

У Брюсселі погодились на цю відстрочку з важким серцем. Це було, звичайно, втручанням з боку Росії. Але європейська сторона продовжує працювати над швидким втіленням. Питання у тому, чого може досягнути сама Україна? Владі не бракує доброї волі, але немає апарату, який би усе це впровадив у життя.

Росія хоче, щоб угода була адаптована до уявлень Москви. Чи вдасться це зробити у 2015 році?

Рішення цілком може бути знайдене. Можна змінити маргінальні аспекти угоди, щоб можна було сказати росіянам: гаразд, ви досягнули цього. Але у принципі, російські заперечення не мали сенсу. Угода про асоціацію означала лише відкриття кордонів, запозичення сучасніших стандартів. Це не шкодило інтересам Росії, а скоріше навпаки було на користь … У Брюсселі не проти зробити косметичні зміни.