В Україні почали діяти місії Євросоюзу з підготовки країни до введення безвізового режиму з ЄС. З 31 серпня - місія з питань безпеки кордонів, з 1 вересня - місія з боротьби з корупцією. Протягом вересня почнуть діяти ще три галузеві місії, експерти яких вивчатимуть виконная Україною кожного з пунків Плану підготовки до лібералізації візового режиму з ЄС. Результатом їхньої оцінки стане фінальний звіт Єврокомісії із - як сподівається Київ - подальшою рекомендацією скасувати візовий режим з Україною. Як заявив глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, комісія сподівається, що зможе дати "зелене світло" Україні на лібералізацію візового режиму до кінця року.

Чи вдасться вкластися у цей графік? DW говорила з Кшиштофом Мрозеком, координатором проекту Eastern Partnership Visa Liberalisation Index із Польщі, який досліджує питання підготовки до безвізового режиму в країнах Східного партнерства.

DW: На Вашу думку, чи реальний прогноз Юнкера щодо лібералізації візового режиму в грудні?

Кшиштоф Мрозек: Ми очікуємо, що в грудні буде оприлюднено доповідь ЄС щодо виконання Україною Плану підготовки до лібералізації візового режиму з ЄС із подальшою рекомендацією Єврокомісії відмінити візовий режим для країни. Але після цього потрібно буде відповідне рішення Європарламенту та країн-членів ЄС. Очікування цих рішень може тривати місяці. Молдова, наприклад, отримала позитивну оцінку Єврокомісії в червні 2013, рекомендацію - в листопаді напередодні саміту у Вільнюсі, а на безвізовий режим перейшла тільки 28 квітня 2014 року. Тому якщо навіть Україна отримає рекомендацію у грудні, візи скасують не раніше, ніж у серпні 2016 року. Швидкість процесу, зрештою, залежить від бажання політиків.

На якій стадії підготовки до переходу на безвізовий режим з ЄС наразі перебуває Україна?

Раз на чотири місяці я отримую від українських експертів звіт про реальний стан справ у кожному з чотирьох блоків: перший - це документи, видача біометричних паспортів, захист персональних данних в процесі видачі; другий - це управління кордонами та політика надання захисту біженцям, третій блок - це внутрішній порядок, боротьба з корупцією, співробітництво з країнами ЄС в царині судової політики, і четвертий блок - це антидискримінаційна політика, введення конвенції Ради Європи.

Певний час проблеми в країні залишаються ті самі: це антикорупційна політика та антидискримінаційне законодавство. Відповідно до останньої інформації, наданої мені українськими колегами цими днями, у цих питаннях є прогрес. Внесені зміни в політиці захисту кордонів та управління мігрантами, зокрема у пунктах прикордонного пропуску знімають відбитків пальців, запущена нова система контролю над міграцією; до нового антикорупційного бюро набрали нових спеціалістів. Також розроблений проект національної стратегії протидії дискримінації, парламентом прийняті зміни до трудового кодексу, що забороняють дискримінацію на основі статевої приналежності та сексуальної орієнтації.

Чи стане на заваді скасуванню віз проблема Донбасу та Криму? Контроль над зовнішніми кордонами - один із факторів, який оцінює Єврокомісія.

Відповідно до законодавства та Плану підготовки до лібералізації візового режиму з ЄС це не є проблемою. Тому що найважливіше для ЄС - це управління кордонами власне з Євросоюзом. Єврокомісія у своїх доповідях оцінює його в Україні позитивно. Але на політичному рівні війна на сході України буде проблемою, як і міграційна криза в Європі - те, що відбувається в Угорщині та Австрії.

Чи може якась із країн Євросоюзу заблокувати відмову від віз для України з політичних мотивів, навіть якщо Україна виконає усі умови для лібералізації візового режиму і технічна оцінка Єврокомісії буде позитивною? Зокрема, з огляду на кричущу проблему біженців.

Тут важливо розуміти, що проблема біженців не пов'язана із візовим питанням. Людям не потрібні візи, щоб дістатися кордонів ЄС та заявити, що вони хочуть отримати статус біженця. На досвіді Молдови, де безвізовий режим почав діяти в квітні минулого року, ми дізнались, що кількість людей, які захотіли отримати статус біженців після введення безвізового режиму, зросла приблизно на 150 людей. У порівнянні з кількістю біженців з Сирії, Афганістану, африканських країн, це незначна цифра для Європи. Думки про те, що потрібно закрити зовнішні кордони ЄС, щоб легше подолати проблему міграції, це радше політичний дискурс. Хоча за даними Єврокомісії, Україна не становить міграційних ризиків для ЄС, і кордони між Україною та ЄС не зникунуть, у політичному полі та в медіа з'являтимуться заяви про те, що скасовувати візи через потік біженців в Європу наразі ризиковано. Політики за рахунок такої критичної позиції отримують більше прихильників.

Які тоді є реальні ризики лібералізації візового режиму в Україні?

Проблема в тому, що фактично громадяни України будуть дізнаватися про відмову у в'їзді на територію ЄС тільки на кордоні. І повертатися додому їм доведеться вже з кордону, а не з консульства.

Тобто скасування віз не гарантує вільного в'їзду в Євросоюз всім громадянам України?

Те, що люди вважають безвізовим режимом, збігаєтьcя з реальністю лише частково. По-перше, безвізовий режим діє тільки для володарів біометричних паспортів. По-друге, для в'їзду на територію Шенгену подорожній повинен мати з собою майже той самий пакет документів, що і для отримання шенгенської візи в консульстві: страхування та документи, що підтверджують мету подорожі.

Усі документи перевіряє прикордонник у першій країні в'їзду в Євросоюз і на місці приймає рішення, впускати вас в Євросоюз чи ні. Наразі працює єдина візова інформаційна система, і кожен прикордонник має доступ до тієї самої інформації, що і консул в консульстві. Якщо, наприклад, у вас була відмова у візі через сфальсифіковані документи, прикордонник це побачить.

Закон про біометризацію персональних данних набув чинності в Україні у 2012 році, проте процес оформлення біометричних паспортів просувається повільно.

Офіційно вимога ЄС виконана - в Україні є відповідний закон. Проблема полягає у низькій ефективності видачі паспортів. Технічно наразі можна видати близько 200 тисяч паспортів на рік. Тобто, щоб всі українці отримали біометричні паспорти, знадобляться довгі роки.

Eastern Partnership Visa Liberalisation Index - європейський проект, що впроваджується громадською ініціативою Visa-free Europe Coalition. У межах проекту експерти з країн Східного партнерства відслідковують, наскільки та чи інша країна Східного партнерства (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова та Україна) прогресує у виконанні умов для введення безвізового режиму з ЄС. Проект діє з листопада 2011 року.