Як пандемія коронавірусу і падіння цін на нафту вплинули на глобальний ринок енергоресурсів, що буде з газопроводом "Північний потік-2" і проєктами з видобутку сланцевої нафти? DW поспілкувалася з Ойґеном Вайнберґом (Eugen Weinberg) - главою аналітичного відділу Commerzbank з сировинних ринків.

DW: Газета The Financial Times повідомила про банкрутство 17 американських компаній, що видобувають сланцеву нафту. Що це означає для нафтового ринку США і світу?

Ойґен Вайнберґ: Історія сланцевої нафти США - це історія успіху. Той, хто готовий впроваджувати цю нову технологію (видобуток сланцевої нафти. - Ред.) на свої гроші, попри ризики - це дрібні підприємства. Звичайно, величезна кількість цих компаній зараз збанкрутує. Уже до кінця року, напевно, 70 компаній подадуть на банкрутство, а наступного року ця кількість зросте - ще понад сто компаній. Якщо ціни (на нафту. - Ред.) дуже швидко не відновляться до рівня 40 доларів і вище, то тоді 250 компаній до кінця наступного року можуть збанкрутувати. Це надзвичайно багато.

Але що значить збанкрутують? Їхні активи будуть куплені іншими. А самі ці компанії зможуть відновитися через деякий час. Це все залежатиме від наступних двох-трьох місяців. Якщо ціни на нафту також швидко відновляться, як це сталося в 2016 році, то проблеми будуть лише у малої кількості компаній, і все через деякий час повернеться до норми.

А якщо ціни залишатимуться на рівні 30-35 доларів довгий час, то тоді проблеми будуть більш серйозні, а відновлення відбуватиметься довше. Але я вірю в американський підприємницький успіх і в те, що пряма допомога держави і відновлення попиту в США призведуть до того, що ці проблеми не будуть дуже довгими, а провідна роль США на світовому ринку відновиться.

Читайте також:США перетворюються на світового лідера з виробництва нафти

Хто виграв і хто програв від падіння цін

Наскільки реалістичною є можливість, що китайські або російські енергетичні компанії скуповуватимуть дешево ці американські сланцеві активи?

Багато хто намагався заробити на цьому в минулому. Але всі спроби іноземців на цьому заробити не були успішними. Навіть американські великі компанії, які купували ці активи, дуже швидко зрозуміли, що секрет успіху в тому, що вони маленькі. Вони можуть дуже швидко реагувати на зміни, відкривати, закривати, ухвалювати нові рішення. Якщо ж це велика корпорація, то процес ухвалення рішень є дуже довгим.

До того ж виявляється, що самі активи не є унікальними. Цікаво, що не тільки російські або китайські інвестори цим цікавилися. Навіть Саудівська Аравія цікавилася, але з іншої причини.

Вони хотіли деякий час тому купити компанії, що виробляють розчин, який закачується в пласти нафти і розриває їх, застосовуючи метод фрекінгу. Але після того, як вони заплатили величезні гроші і купили ці компанії, виявилося, що ці розчини не унікальні. Тому вони просто викинули гроші на вітер, адже кожна компанія створювала свій розчин і могла абсолютно спокійно змішати пісок з водою, закачувала це під певним тиском і розривала пласти.

Я думаю, що скуповувати ці активи безглуздо, та й не вийде ні у кого, тому що їх дуже багато. Негативний сюрприз, пов'язаний з падінням ціни на нафту, призвів до краху великої кількості компаній, тому що вони були застраховані від багатьох речей, але не від такого стрімкого падіння.

На щастя, багато хто з цих виробників винесли уроки з 2016 року, здійснили геджування більшої частини продукції на цей і на наступний рік. Це означає, що їм зараз байдуже, що відбуватиметься з ціною: швидко чи ні вона відновиться. У них є можливість, якщо ціна підніметься, виробляти більше, тому що величезна кількість цих родовищ були заморожені (...) Якщо ціна відновиться, США знову стануть найбільшим виробником сланцевої нафти. Але це залежатиме від того, як швидко ціна відновиться.

І коли вона може відновитися?

Дуже складно в ситуації, коли попит відсутній, побачити хоч якесь світло в кінці тунелю (...). Насправді в цій ситуації дуже багато тих, хто програв, і мало тих, хто опинився у виграші. Звичайно, виграв у даний момент американський споживач, тому що ті ціни на бензин, які він зараз отримує, історично дуже низькі і це допоможе відновленню економіки.

Чи зможуть США в умовах банкрутств у сланцевій галузі забезпечити внутрішній попит на нафтопродукти без нарощування імпорту?

Питання зараз полягає у тому, наскільки великі запаси накопичені. Занадто багато запасів нафти зберігається в світі, і ця проблема не зникла, а в даний момент пішла на задній план. І в Індії, і в Китаї, і в США ця проблема виникатиме. Адже попит не так швидко відновиться, як багато хто на це очікує. Тому зараз не варто сильно нарощувати імпорт.

Але США, які на початку цього року - вперше, напевно, за понад сто років - стали експортером нафти, цю позицію на даний момент втратять, бо падіння виробництва в Сполучених Штатах, принаймні в середньостроковій перспективі, до кінця року буде більшим, ніж падіння попиту.

Ринок газу: збільшення ролі СПГ

Давайте поговоримо про газ. Польща вирішила відмовитися від газу з Росії і зробила ставку на американський СПГ. Але чи зможе вона забезпечити себе газом, якщо сланцеві виробники в США будуть і далі банкрутувати?

Те, що сталося за останні два місяці - це зміни, яких ніхто не міг собі навіть уявити. Над тим, що Білорусь купує нафту в Саудівській Аравії, ще два місяці тому можна було б посміятися так само, як над білоруськими креветками. Але зараз це є фактом. Дійсно, Білорусь отримала нафту з Саудівської Аравії, як і інші європейські країни - за рахунок того, що дисконти, які запропонувала Саудівська Аравія, були неймовірно великими (...).

Ринки за рахунок глобалізації в останні десятиліття стали не тільки взаємопов'язаними один з одним, але і дуже рухливими. Вони зможуть тепер набагато швидше відповідати на зміни, які відбуваються. Тому те, що Польща сьогодні вирішує купувати СПГ зі США, завтра нафту з Саудівської Аравії, післязавтра відмовляється від США і йде до Катару, а потім знову повернеться до російської нафти і газу - це цілком нормально.

Ми перебуваємо на ринку. Зараз усе вирішують ціни, а не лише доступність, політичні хитрощі і інтереси. Ціна на СПГ зараз рекордно низька за рахунок того, що ціни на нафту сильно впали, що попит на СПГ впав, і тому багато зрідженого газу, який призначався для азійського ринку, зараз з'являється на ринку європейському. Це нормальна ситуація, в якій зафіксувати ціни та обсяги поставок на наступні роки теж абсолютно нормально. Не варто це переоцінювати або робити з цього політику. Це абсолютно нормальне ринкове рішення.

Чи достатня інфраструктура в Європі для переходу від газу, що йде по трубопроводу, до СПГ?

Ця криза показала нам, що ринок і існуюча інфраструктура спроможні досить швидко пережити такий неймовірний шок. Почнемо, наприклад, з того ж ринку нафти, де ще місяць тому були ціни мінус сорок доларів. Від цього всі були в жаху, думали, що нафту доведеться складувати на танкерах або зливати на родовища. Але за місяць все повністю змінилося. Тепер вже очікується, що у вересні цього року буде нестача (нафти на ринку. - Ред.), може бути, в кінці року не вистачатиме двох-трьох мільйонів барелів нафти.

Існуюча інфраструктура дуже рухлива, вона може спокійно переносити і не такі шоки. І, я думаю, що від того, що зараз надлишок потужностей на СПГ - тобто ми можемо переробляти більше - це буде в подальшому каталізатором того, що СПГ-ринок у всьому світі не тільки відновить свої позиції, але і зміцнить їх. Я очікую, що СПГ через невелику кількість років стане тим, чим зараз є нафта Brent - світовим ринком, за яким у всьому світі буде відбуватися ціноутворення.

Зараз існує дуже багато газових ринків, тобто ціна в США зовсім інша, ніж в Європі, а в Європі інша, ніж в Азії. А СПГ призведе до того, що всі ринки між собою будуть пов'язані, буде один більш-менш зрозумілий бенчмарк. Тому чим більше СПГ, тим краще. Чим більше конкуренції, тим краще. І взагалі, це для "Газпрому" теж добре, тому що якщо за рахунок цього знову виросте споживання газу, то в подальшому і "Газпром", і Росія від цього тільки виграють. Конкуренція породжує попит.

Як скоро можна очікувати відновлення попиту?

Зараз нікому в Європі газ не потрібен. Опалювальний сезон минув, наступний почнеться в жовтні. Сховища в порівнянні з минулими роками переповнені, тому що ця зима була знову теплою. Попит на газ впав. Ці питання знову почнуть підніматися, коли знову зросте попит, або зміниться кон'юнктура, якщо будуть зроблені якісь нові прогнози або знову посилиться роль газових електростанцій. Я очікую, що з витісненням не тільки ядерної енергетики, але і "брудної" вугільної енергетики в Європі, і особливо в Німеччині, роль газових електростанцій зростатиме, і за рахунок цього попит на газ теж буде зростати. Від цього Росія в довгостроковій перспективі повинна виграти.

Складнощі з "Північним потоком-2"

У зв'язку з цим виникає питання: а чи доцільно взагалі добудовувати "Північний потік-2"?

Чи можливо реалізувати проєкт "Північний потік-2" в сьогоднішній складній політичній кон'юнктурі? Це складно. Можна сказати, що тут стоять на шляху не лише Польща і Україна, а й половина Європи. Хтось вважає, що цим проєктом роль Німеччини буде посилена, хтось боїться посилення ролі Росії. Хтось, як США, пропонує свою альтернативу.

Тому, я думаю, що складності є у всіх цих шляхів: і через Польщу, і через Україну, і через Данію. Але чим більше альтернатив, тим краще. Правда, Росія сама сприяла тому, щоб в Європі виникла негативна політична кон'юнктура щодо неї. Цю політичну компоненту не варто недооцінювати.

(...) Я сподіваюсь, що результатом кризи стане те, що нам доведеться - та й ми самі захочемо - один з одним більше дружити. Тоді всі трубопроводи будуть затребуваними. Але це залежить не лише від політичної, а й від економічної кон'юнктури і перспективи, яка на цей рік виглядає для всього світу дуже драматичною.