Deutsche Welle: Як НАТО реагуватиме, якщо Росія введе війська в Україну?

Ян Техау: НАТО б це гостро розкритикував. Однак якщо хтось уважає, що НАТО здійснюватиме військовий захист Східної України, той помиляється. Я не думаю, що якась країна НАТО готова скерувати туди свої війська. Військової відповіді не буде, це точно, і Володимир Путін це знає.

Україна не є членом НАТО. Однак чи такі члени НАТО, як Польща або країни Балтії, не відчуватимуть загрози для їхньої територіальної цілісності у разі нападу Росії на Україну?

Ці країни вже давно відчувають загрозу через розвиток ситуації в Україні. НАТО робить багато, аби надати цим країнам підтримку. Наприклад, за допомогою збільшення військової присутності. США саме проводять військові навчання в Польщі. Також Німеччина протягом року надсилатиме до Балтії військові літаки, аби здійснювати патрулювання повітряного простору. Інші країни теж долучаються. Однак попри це, якщо Росія увійде в Україну, військової реакції не буде.

Чи має посилення військової присутності НАТО уздовж його східних кордонів узагалі якийсь вплив?

Незрозуміло, як це сприймається Москвою. Росія робить ставку на повернення політичного контролю над Україною. Це відбувається систематично. Путіну не йдеться про подальші країни, він хоче назад Україну.

Уточніть, будь ласка: Ви кажете, що Росія хоче повернути контроль над усією Україною, включно із Західною Україною та столицею Києвом?

Я кажу про політичний контроль, а не про окупацію всієї країни. Я не думаю, що Росія планує військову операцію в усій Україні. Ідеться про те, хто керує країною. Янукович довго утримував позиції для Росії. Однак він утік, і тепер Росія хоче повернути контроль. Росія намагається якомога тісніше прив’язати до себе українську територію. Для цього знову повинен з'явитися проросійський президент. Новий уряд, з позиції Росії, не повинен стати успішним. Він має зазнати провалу в усьому. Поки що не ясно, чи прагне Росія досягти цього якомога швидше - тобто ще до виборів у травні, чи Москва буде намагатися реалізувати це упродовж найближчих двох років. Але мета так чи інакше є зрозумілою.

До якого результату можуть призвести переговори між Росією та США?

Росія завжди дотримувалася думки, до того ж офіційно, що Украна не є незалежною державою. Путін весь час на цьому наголошує. І те, що Україна нині сама хоче визначати своє політичне майбутнє, це для Росії абсолютне табу. США ж кажуть, що Україна має право на самовизначення. І цей головний конфлікт заважає досягненню єдності.

Женевські домовленості, очевидно, не виконуються. Президент США Барак Обама через це погрожує економічними санкціями. Як Ви гадаєт, чи буде запроваджено ці санкції?

Женевські домовленості були для Росії лише затягуванням часу. Москва дуже розумно з точки зору тактики використала результат домовленостей для виправдання власної політики та звинуватила уряд у Києві, що це він їх не дотримується. Що стосується економічних санкцій, то Європа, на мою думку, до них не долучиться, зокрема й тому, що Німеччина цього не хоче. Навіть у разі, якщо Росія встановить політичний контроль над Україною. США хочуть жорстких санкцій, але Європа цього не хоче. Вона віддає перевагу дипломатичним спробам і м'яким санкціям. Ми бачимо нині не лише розкол у самій Європі, а й розкол між ЄС та США. І це не означає нічого доброго для єдиної та сильної міжнародної позиції щодо Росії.

На Вашу думку, чи залишиться Україна суверенною державою?

Це нині абсолютно відкрите питання. Якщо ситуація зберігатиметься, а так наразі виглядає, тоді час працюватиме проти України. Це було б нищівним ударом для всієї європейської системи миру після "холодної війни". Адже досі було зрозуміло, що територіальна цілісність країни є недоторканою. А тепер ми повертаємося до часів насильства, коли якась країна, якщо вона сильна та достатньо боєздатна, може змінювати лінії кордонів. Європу такого штибу очікує темне майбутнє.

Ян Техау - керівник європейського відділення Фонду Карнегі за міжнародний мир, головний офіс якого розташований у Вашингтоні.

Інтерв'ю провела Ніна Гаазе