Проектні роботи щодо газопроводу "Південний потік" мають розпочатися вже у серпні. Наступного року буде дано старт будівельним роботам, заявив в Анкарі міністр енергетики Росії Сергій Шматко. За інформацією з урядових кіл Росії, по завершенні зустрічі Путіна і Ердоґана має бути укладено договір, в якому Туреччина дасть дозвіл проведення геолого-розвідувальних робіт.

"Південний потік" є спільним проектом російського "Газпрому" та італійського енергетичного концерну ENI і передбачає постачання газу на Захід в обхід України. Участь італійського концерну пояснює намір прем’єра Італії Сильвіо Берлусконі долучитися до переговорів Путіна з Ердоганом в Анкарі.

Ситуацію в інтерв´ю Deutsche Welle прокоментував експерт британського центру "Chattam House" Юрій Федоров.

Deutsche Welle: Чи є проект "Південний потік", з одного боку, та проект "Набукко" і модернізація українських газопроводів, з іншого, конкурентами?

Юрій Федеоров:

Звичайно. Росія зацікавлена у будівництві "Південного потоку" з тим, щоб зменшити транзитну залежність від України і, відповідно, мати більше можливостей для того, щоб впливати на український політичний та економічний курс, маніпулюючи поставками газу тощо. У цьому зв'язку "Південний потік" виступає як альтернатива, конкурент діючому газопроводу, який проходить через територію України.

Другий момент полягає в тому, що у Росії не буде достатньо свого газу для того, щоб заповнити "Південний потік". Крім того, виникають, наскільки я розумію, деякі ускладнення з цим проектом в результаті заяв, зроблених у Болгарії. Що стосуєтсья "Набукко", то "Південний потік" і "Набукко" базуються на тій самій ресурсній базі, а саме на туркменському газі. Туркменського газу не вистачить, щоб заповнити обидва ці газопроводи. Тому Росія робить усе можливе, щоб вставити палки в колеса "Набукко" і тим самим збільшує шанси реалізувати свій власний проект, а саме - "Південний потік".

- Тобто тут йдеться про те, хто швидше зможе домовитись з Туреччиною і Туркменістаном - або Європа, або Росія?

- З Туркменістаном, а не з Туреччиною. Туреччина - транзитна країна, і уряд країни підписав документи про участь в проекті "Набукко". Туреччина тут відіграє не найважливішу роль, найважливішу роль відіграє Туркменістан, котрий намагаєтсья нині домогтися максимально вигідних для себе результатів по обох цих проектах.

- Багатьох цікавить, чому Сильвіо Берлусконі долучається до переговорів в Анкарі? Чи Італія на боці Європи чи прагне з Росією створити блок?

- У Берлусконі є власні інтереси, він виступає як постійний адвокат російської позиції, виступає в ЄС, в НАТО, де на першому плані його інтереси, а не інтереси Італії.

- Скажіть, будь-ласка, на ваш погляд, Україна могла б консолідованою позицією всіх державних лідерів відповісти на план будівництва "Південного потоку" та на очевидні наміри усунути її як одного з основних транзитерів газу до Європи?

- Ну, якщо подивитись на цифри, то "Південний потік" і "Набукко" не можуть компенсувати всі обсяги траспортування газу, котрий йде через Україну. Через Україну йде понад 100 мільярдів кубічних метрів. А "Південний потік" буде, в кращому випадку, транспортувати 30 мільярдів кубометрів. Росія повністю позбутись траспортної залежності від України не може. А по-друге, щоб протистояти шантажу з боку Росії, всі українські політичні сили, або ті що, позділяють національні інтереси, повинні відстоювати свої позиції, щоб Росія їх не шантажувала.

Інтерв'ю записав: Захар Бутирський

Редактор: Євген Тейзе