1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Експерт: Росії залишилося максимум три роки на економічний маневр

Розмовляла Наталія Макушина5 вересня 2014 р.

До 2017 року Росія відчує брак ресурсів для реалізації пріоритетних програм, прогнозує професор МГУ Володимир Квінт. В інтерв’ю DW він розповів про можливі шляхи виходу з такої ситуації.

Росії залишилося максимум три роки на економічний маневр
Фото: picture-alliance/dpa

Менш як за три роки в Росії виникнуть проблеми з реалізацією пріоритетних програм розвитку через відсутність фінансових та інвестиційних ресурсів. Такий прогноз зробив член Бреттон-Вудського комітету (США), керівник центру стратегічних досліджень МДУ Володимир Квінт. Лауреат премії Фулбрайта (США), професор Квінт свого часу точно передрік час розпаду СРСР. Причиною, упевнений експерт, були викривлення у стратегічному плануванні. На думку аналітика, за умов скорочення інвестицій Росія терміново потребує нової стратегії економічного розвитку.

DW: Які тенденції в російській економіці дають підстави вважати, що у 2017 році постане проблема відсутності ресурсів для виконання довгострокових держпрограм?

Володимир КвінтФото: Privat

Володимир Квінт: Для Росії завершується період можливостей, пов’язаних із високими цінами на енергоносії, коли ресурси використовувалися вкрай неефективно. З 85 суб'єктів Російської федерації 75 – регіони, які себе не забезпечують. У них втрачається мотивація заробляти, тому що підтримка гарантована. А 10 регіонів-донорів втрачають мотивацію працювати, адже повинні ділиться прибутками. Територіальні суб’єкти через технологічний регрес не можуть далі ефективно досягати нових рівнів економічного та соціального розвитку. І хоча Росія є однією з головних ядерних держав та одним із лідерів з точки зору воєнного потенціалу, її внесок у світовий ВВП усього приблизно 2 відсотки. Країна починає відставати в галузі міжнародного розподілу праці та забезпеченні необхідного балансу своєї ролі у світі.

У Росії на першому місці завжди був соціальний захист населення, це правильно, для країни важлива соціальна стабільність. Але якщо ресурси обмежені, то ставити соціальні цілі попереду економічних – це шлях у нікуди. Ситуація складається так, що реальна зарплатня знижується, а продуктивність праці практично не зростає. Звідки ж брати кошти на збільшення соціальних виплат? Адже є й інші галузі господарства, розвиток яких необхідно підтримувати. Ось чому я вважаю, що на економічні маневри залишилося зовсім небагато часу.

Що можна зробити в умовах рецесії російської економіки, про яку нещодавно заявив голова мінекономрозвитку Олексій Улюкаєв?

- Це найбільш реалістична оцінка ситуації, оскільки нині різко скоротилися можливості залучення іноземних інвестицій, а значну частину капіталів переміщено за кордон. У таких умовах необхідна концентрація обмежених ресурсів для досягнення двох визначених урядом пріоритетів – ВПК і оборона та підтримка основних соціальних виплат.

Якщо розвиток ВПК визначено як пріоритет, необхідно розвивати його науковий потенціал, а не тиражувати стару військову техніку. Розвиток наукової сфери є необхідним також для удосконалення технологій та підготовки кадрів, котрі забезпечать, наприклад, зростання рівня охорони здоров’я. Важливо збільшити інвестиції в наукову сферу, а вони за останні п’ять років впали з 1,2 до 0,39 відсотків річного держбюджету. На кінець 2020 року на розвиток науки в Росії планується витратити з бюджету 632 мільярди рублів, тобто 2,73 мільярди доларів на рік. Для порівняння – США витрачає на це щорічно тільки з бюджетних коштів 141 мільярд доларів. Але, на жаль, рішення, скільки витрачати, ухвалюють не науковці, а російські бюрократичні структури, приміром, Федеральне агентство наукових організацій (ФАНО).

Проблема в тому, що сьогодні технологічний регрес іде швидшими темпами, ніж це було раніше. Перебудови у кожній вузькій науковій галузі знань проходить настільки скоро, що наздогнати тих, хто попереду, практично неможливо.

Якщо кошти обмежені, то від яких витрат слід відмовитися?

- Потрібно зменшити безглузду кількість програм будь-якого типу. Наприклад, регіональні стратегії багатьох суб’єктів РФ – макулатура з ідентичним змістом, адже в країні не були підготовлені кадри для такої роботи. Відбувалося звичайне розпорошення коштів, що були виділені на розробку планів, які ніхто не використовував та й не читав.

На жаль, у Росії до останнього часу була відсутня методологія розробки стратегій. Тому і з’являлися такі концепції довгострокового розвитку як, наприклад, "Стратегія-2020", котра не підкріплена ресурсною базою. Але якщо стратегія не підтримується фінансовим плануванням, як це практикується в Росії, то всі плани перетворюються просто на низку пропозицій, а досить обмежені ресурси витрачаються не туди, куди потрібно було б.

Країна повинна мати стратегію розвитку, побудовану на основі актуальних цінностей, вивчення національних інтересів та визначення пріоритетів розвитку. На підставі цього формулюються цілі та розподіляються ресурси. Надію на те, що так буде, дає закон про стратегічне планування, який було ухвалено після довгих обговорень у червні. Щоправда, його ще необхідно доопрацьовувати. Головна проблема документа в тому, що в ньому майже не використовується слово "ресурси". А що таке стратегія без ресурсів? Поки ж єдиним прикладом, який враховує ресурсний потенціал для реалізації, є нещодавно розроблена стратегія розвитку Петербургу до 2030 року.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW