Українській владі слід було повністю закрити повітряний простір над східними областями країни, у яких точаться військові дії, ще до збиття літака рейсу MH17. Таким чином потрібно було відреагувати на катастрофу АН-26, який був збитий кількома днями раніше на висоті 6500 метрів. Таку думку висловив Сімон Веземан зі Стокгольмського інституту досліджень проблем миру (SIPRI) в інтерв'ю кільком німецьким ЗМІ, оприлюдненому в середу, 3 грудня, передає інформагенція AFP.

За словами експерта, АН-26 на такій висоті могли збити лише з потужних "зенітно-ракетних комплексів". Ці установки протиповітряної оборони здатні вразити ціль на висоті від 10 до 13 тисяч метрів. "Знаючи, що в АН-26 могли влучити лише з потужних протиракетних систем, можна лише дивуватися, чому українська влада повністю не закрила повітряний простір над регіоном", - зазначив Веземан в інтерв'ю для німецьких телеканалів WDR та NDR.

Необхідність обмеження польотів

Водночас, згідно з даними розслідуванням журналістів телеканалів WDR та NDR, а також газети Süddeutsche Zeitung і спеціалістів незалежної голандської групи ARGOS, з проміжного звіту про розслідування причин катастрофи рейсу MH17, опублікованого у вересні 2014 року, зникла важлива інформація. А саме - відомості про те, що українська влада, реагуючи на катастрофу АН-26, 14 липня поширила так зване повідомлення NOTAM (міжнародна система інформування пілотів), яким запровадила заборону на польоти на висоті до 9750 метрів. А літак "Малайзійських авіаліній" було збито на висоті 10050 метрів. Внаслідок катастрофи загинуло 298 пасажирів та членів екіпажу. У Голландській раді з безпеки, яка очолює розслідування катастрофи, на запит журналістів відповіди, що не були впевнені в даній інформації на 100 відсотків.

На думку професора повіртяного права Ельмара Ґімулли, який водночас представляє інтереси сімей жертв авіакатастрофи з Німеччини, Україна не хотіла приймати рішення про закриття повітряного простору, оскільки в такому випадку втрачала б збори, які сплачують авіакомпанії за польоти над територією держави, і у випадку України становлять кілька мільйонів євро в день. Щодо рішень про заборону польотів, то їх повинні приймати - і нести відповідальність - компентентні органи країн, а не авіакомпанії, мовляв, останні не мають розвідувальних служб, які є у держав, зазначив Ельмар Ґімулла.