Йдеться про стабілізаційний кредит на суму майже 800 мільйонів гривень, який Національного банку України (НБУ) у 2013 році видав Реал Банку Сергія Курченка. Як відомо, Курченка пов'язують з екс-президентом України Віктором Януковичем. Після зміни влади в Україні, на початку 2014 року Реал Банк збанкрутував, так і не повернувши цих грошей. Тепер Генеральна прокуратура України закидає колишньому керівництву НБУ розкрадання державних коштів. 

Провина екс-керівників НБУ

Генпрокуратура встановила, що цей стабілізаційний кредит з самого початку було видано незаконно, повідомила в п'ятницю, 5 травня, ГПУ. І відповідальність за це, на думку Генпрокуратури, несуть колишній заступник голови НБУ Олексій Ткаченко та екс-директор генерального департаменту НБУ Роман Яковлев. Генпрокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно цих чиновників, яких звинувачують у створенні разом з Віктором Януковичем та Сергієм Курченком злочинної організації та розкраданні цих грошей. 

"Зазначені особи обвинувачуються у забезпеченні прийняття Нацбанком незаконного рішення про видачу підконтрольному злочинній організації банку стабілізаційного кредиту, який у подальшому обернуто на користь співучасників злочину шляхом виведення коштів за кордон та обернення їх на готівку", - повідомила ГПУ. 

У Нацбанку відмовились прокоментувати обвинувачення, висунуті на адресу колишніх працівників. "Оцінку дій колишніх співробітників Нацбанку має дати суд. Ми всіляко сприяємо проведенню слідчих дій", - повідомили DW в НБУ. 

Генпрокуратура не зазначає, чому саме надання кредиту виявилося протизаконним. Але причиною може бути те, що банк реально не потребував цих грошей. "Якщо фінансові показники банку не відповідають нормативам, то банк має право отримати стабілізаційний кредит з метою фінансового оздоровлення, який має цільове призначення. Ймовірно, прокуратура змогла довести, що кредит не використовувався для поліпшення фінансових показників банку, а був фактично виведений з банку його власниками", - пояснив DW керуючий партнер адвокатського об'єднання "Suprema Lex", адвокат Віктор Мороз. 

Великі претензії

Правоохоронці мають багато претензій до НБУ з приводу видачі банкам кредитів, які не було повернуто. Національне антикорупційне бюро України зараз розслідує виведення рефінансування Нацбанку за кордон на суму понад 500 мільйонів доларів. За словами директора бюро Артема Ситника, вже кілька місяців розслідується кримінальне провадження, в якому фігурує керівництво НБУ. 

Але на це Нацбанк неодноразово заявляв, що завжди видає кошти банкам законно, так як є для них кредитором останньої інстанції. А відповідальність за неповернення цих коштів мають нести виключно самі банки та їхні власники. За даними НБУ, зараз борг банків-банкрутів перед ним складає 45,2 мільярда гривень. Найбільші борги в найбільших неплатоспроможних установ: "ВіЕйБі Банк" та "Фінансова ініціатива"- разом винні 10 мільярдів гривень, "Надра" - 9,8 мільярда гривень, "Дельта Банк" - 8 мільярдів гривень, "Фінанси та Кредит" - 6,3 мільярда гривень та "Імексбанк"- 3,4 мільярда гривень. "Моя команда зупинила діяльність банків, які виводили гроші за кордон. Їхні власники мають відповісти за неповернення цих грошей", - наголосила голова Нацбанку Валерія Гонтарева.

Як захистити кошти від розкрадання 

Після того, як небажання банків-банкрутів повертати Нацбанку свої борги стало очевидним, він значно змінив правила видачі таких кредитів. Тепер він вимагає від банків дуже надійні застави під кредити рефінансування. У випадку якихось проблем їх можна продати й швидко повернути гроші. "В 2016 році всі кредити видавалися виключно під заставу державних цінних паперів і валюти. Це робить такі кредити безризиковими", - повідомили DW у Нацбанку.

Така жорстка політика дала результати - за останні три роки борг платоспроможних банків перед НБУ скоротився на 97,5 мільярда гривень і складає зараз лише 15,2 мільярда гривень. "Ці гроші нам винні державні Приватбанк і Укргазбанк", - зазначила Валерія Гонтарева. 

Проте більшої захищеності державним грошам може надати також і більша відповідальність центробанку за їх видачу. "Щоб уникнути в майбутньому подібного розкрадання державних коштів необхідно посилити відповідальність чиновників Нацбанку і топ-менеджменту банків. Також треба зробити більш прозорим контроль з боку Нацбанку за використанням банками стабілізаційних кредитів, так, щоб ці процеси могли контролюватися громадскістю", - зазначає Віктор Мороз.