У четвер, 9 липня, українські ЗМІ повідомили, що проти народного депутата, голови комітету з питань енергетики Верховної ради Андрія Геруса, ексміністра енергетики Олексія Оржеля і члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитра Коваленка прокуратура розпочала розслідування щодо можливої державної зради. Відповідне провадження журналісти знайшли у реєстрі досудових розслідувань. Розслідування було розпочато за закидом у змові, що "призвела до заподіяння шкоди економічній безпеці України в ухваленні рішення про скасування обмежень на імпорт електроенергії з Російської Федерації".

Водночас у п'ятницю, 2 липня, Герусу спробували закинути намагання відновити постачання електроенергії з Росії до України. Низка ЗМІ з посиланням на опубліковане колишнім народним депутатом та головою Незалежної профспілки гірників України Михайлом Волинцем відео засідання енергетичного комітету Верховної Ради написала, що Герус виніс на засідання цього комітету запропонований депутатом від "Слуги народу" Андрієм Жупаніним законопроєкт під номером 3657-1. Він, мовляв, вносить правки в закон про ринок електроенергії, які дозволять відновити раніше заборонений імпорт електроенергії з країн СНД, зокрема Росії.

Читайте також: Україна зробила перші кроки до незалежності від російської електрики

А що це, взагалі, за законопроєкт?

У поданому Жупаніним документі й справді йдеться про зміни до закону про ринок електроенергії, втім, відповідаючи на питання DW, Герус запевняє: до імпорту з РФ він взагалі жодного стосунку не має і зачіпає низку інших питань у сфері енергетики. У тексті законопроєкту також жодної згадки про Росію, інші країни СНД чи імпорт електроенергії немає.

Натомість у пояснювальній записці до документа зазначається, що ним, зокрема, пропонується закріпити у законодавстві обов'язок виробників електричної енергії інформувати НКРЕКП про усі важливі деталі відносин із сторонами, що "входять до складу одного вертикально-інтегрованого суб'єкта або є афілійованими між собою". Законопроєктом також пропонується встановити право регулятора встановлювати обмеження щодо місячного обсягу продажу електричної енергії між пов'язаними між собою гравцями ринку.

У висновку головному науково-експертного управління Верховної Ради при цьому можна знайти цілу низку зауважень до документа "Слуги народу", але жодне них не стосується питання імпорту електроенергії, тим більше - з Росії.

DW звернулося до Волинця з проханням прокоментувати те, яким чином законопроєкт може все ж дозволити імпорт електроенергії з РФ, але на момент публікації статті він не відповів на запит.

Тобто імпорту електроенергії з Росії зараз немає?

З 10 квітня компанія "Укренерго" перестала імпортувати електрику з РФ та Білорусі. За повідомленням компанії, це обмеження буде запроваджено на період введеного в Україні через епідемію COVID-19 карантину та на період 30 днів після його завершення.

Утім, імпорт електроенергії з Росії відновився також не дуже давно - 1 жовтня 2019 року. Лише за два перших місяці поточного року, за даними Державної митної служби, Україна імпортувала з РФ електрики на 25,81 мільйона доларів, а з Білорусі - на понад 7,5 мільйона доларів.

До цього декілька років, а саме з листопада 2015 року, Україна обходилася без російської електрики. Формальною причиною припинення імпорту стало завершення робіт на високовольтній лінії, що йде від Рівненської АЕС. Однак більшість експертів, зокрема й західних, сходилася на думці, що причини цього рішення були суто політичними.

Читайте також: Відновлювати імпорт енергоносіїв з РФ слід обережно - Європейське Енергоспівтовариство

А до чого тут Герус?

Поправку яка, власне, й дозволила відновити імпорт електроенергії з Росії, до Верховної Ради вніс саме нинішній голова енергетичного комітету. Вона дозволила купувати електрику за двосторонніми договорами у держав, що не є членами Європейського енергетичного співтовариства. Раніше Герус пояснював цей крок тим, що він поліпшить конкуренцію на ринку і може допомогти знизити ціни на ньому для промислових споживачів. Втім зараз, за словами Геруса, імпорт електроенергії Україні не потрібен.

У ЗМІ лунали звинувачення на адресу Геруса у тому, що його дії є лобіюванням інтересів Ігоря Коломойського, зокрема й тому, що головним покупцем імпортованої з РФ електрики були саме структури цього олігарха. Однак Герус наполягає на тому, що обмеження імпорту електрики на рівні закону не є мудрим рішенням, адже це ставить під загрозу питання безпеки держави. "Якщо раптом морозна зима і не дай бог якась аварія, то імпорт може бути потрібен на тиждень-два", - пояснює народний депутат у коментарі DW. За його словами, відповідні повноваження зараз має НКРЕКП та уряд, які здійснюють управління галуззю, що Герус вважає правильним підходом.

Публікації ж щодо його бажання відновити імпорт електрики з РФ та відкриті справи голова енергетичного комітету Верховної Ради вважає "розвагами" його опонентів - холдингу ДТЕК, що належить Рінату Ахметову. Так, розслідування, які за його словами, окрім прокуратури, ведуть НАБУ та ДБР, були ініційовані колишнім народним депутатом Олегом Ляшком. Отанньому Герус закидає роботу на інтереси Ахметова і додає, що політик домігся відкриття відповідних проваджень через суд. При цьому він не сильно переймається щодо відкритих справ, адже подібні розслідування, вважає Герус, майже завжди закінчуються закриттям.

То що насправді відбувається?

Із тим, що проти Геруса й справді ведеться інформаційна кампанія, погоджується керівник київського Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Втім, він не поспішає приставати на чиюсь сторону у цьому протистоянні, адже, за його словами, боротьба у цьому випадку точиться між інтересами Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського.

Якщо для першого закриття імпорту електроенергії з РФ просто означає посилення монопольного положення ДТЕК на ринку електроенергії, то для активів другого необхідна дешева електроенергія, навіть якщо вона йде з країни, що анексувала Крим та підживлює конфлікт на Донбасі, пояснює експерт. Тому відновлення заборони на імпорт електрики з Росії він вважає тактичною перемогою саме Ахметова, яка стала можливою зокрема й тому, що в уряді активно "прислухаються" до інтересів холдингу олігарха.

"При цьому обвинувачення, якими обмінюються представники цих двох сторін, подекуди не мають нічого спільного з реальністю, а інтереси української економіки чи споживачів точно не є у пріоритеті сторін протистояння", - каже Харченко.