У електромобільності в Китаї є ім'я  - Шеньчжень. Південнокитайський мегаполіс з 12 мільйонами мешканців розташований поблизу Гонконга. Це перше китайське місто, в якому сьогодні курсують лише електробуси.

За даними місцевої преси, до жовтня, майже якраз до початку 23-ї Кліматичної конференції ООН, близько 15 тисяч автобусів на 364 маршрутах перевели на електричні двигуни. Транспортне відомство міста повідомляє, що таким чином щорічно можна скоротити викиди парникових газів на 1,18 мільйона тонн. Планується, що таксі у Шеньчжені до 2020 року також мають перейти на струм. Щоб зробити електричні транспортні засоби на вулицях міста впізнаваними, для них запровадили спеціальні зелені номерні знаки. Типові ж номери автомобілів у Китаї блакитні.

 "Найсуворіші заходи з охорони довкілля"

Китай - другий у світі після США за викидами шкідливого для довкілля двоокису вуглецю. Значна частина спричинена близько 300 мільйонами автомобілів у країні (за статистикою станом на перший квартал 2017 року). Водночас, світові автовиробники переконані, що Китай - автомобільний ринок майбутнього. Загалом на планеті 21 відсоток викидів СО2 спричинений транспортом.

Найвищі ланки політичної еліти Китаю стурбовані забрудненням навколишнього середовища. "Ми мусимо вжити найсуворіших заходів для охорони довкілля", - заявив китайський лідер Сі Цзіньпін на 19-му з'їзді Комуністичної партії. "Ми прагнемо будувати прекрасну країну та робити наш внесок до глобальної екологічної безпеки", - наголосив Сі.

За офіційною статистикою, у 2016 році на китайському ринку зареєстрували близько 320 тисяч нових електромобілів, 75 відсотків з них виключно електричні, інші - гібриди. За перше півріччя 2017 року в Китаї придбали 195 тисяч автомобілів з альтернативним приводом.

Китайські електробуси вже їздять у Європі

Недивно, що найбільший виробник електромобілів BYD працює саме у Шеньчжені. 13 відсотків електромобілів у світі випущені саме ним, заявив Патрік Остервельд, менеджер з продажів BYD в Європі, на першому німецько-китайському автоконгресі у вересні. У великих європейських містах курсують, за його словами, вже 129 вироблених BYD електробусів.

Приміром, муніципальний перевізник у Бонні, де цьогоріч відбувається кліматична конференція ООН, ще 2013 року протягом чотирьох тижнів з повним навантаженням випробовував електробуси BYD. Хоча загальні результати були дуже позитивні, постачальником у підсумку став німецько-турецький конкурент китайської компанії, Sileo.

BYD не розцінила це як поразку. Китайський концерн прагне організувати у Європі збирання транспортних засобів та сервіс для них. У квітні 2017 року відкрився перший завод BYD у Європі - в угорському місті Компаром між Будапештом та Віднем. У 2018 році електробуси BYD мають зійти з конвеєра і у французькому регіоні О-де-Франс. Потужність там складатиме до 200 автобусів на рік. Станції обслуговування та комплектувальних частин мають з'являтися й надалі.

Дослідження разом з Німеччиною

Китайські експерти постійно працюють над пошуком кращих технічних рішень для електромобілів. Як зазначив на науковій конференції у ФРН китайський дослідник технології виробництва батарей Ванг Цзидун, ключовими темами є акумулятори, управління двигуном та полегшення конструкції. У Пекіні Ванг керує випробувальною лабораторією для автомобільних батарей, а також є членом ради директорів BYD.

У цій сфері Німеччина, на його думку, є ідеальним партнером. Приміром, своєю міжнародною репутацією щодо технології виробництва батарей пишається інститут MEET при університеті Мюнстера у німецькій федеральній землі Північний Рейн - Вестфалія, який працює над дослідженнями та розробкою акумуляторів. Міністр економіки цієї землі Андреас Пінкварт (Andreas Pinkwart) на економічному форумі разом із 500 китайськими підприємствами запевнив, що нові концепції мобільності дають шанси китайські та німецькій економікам. "Задля цього ми мусимо працювати спільно над інноваційними рішеннями, щоб повністю використати наявні можливості для глобальних гравців, середнього бізнесу, стартапів та вишів", - наголосив Пінкварт, який сам був викладачем у вищому навчальному закладі.

Крім того, Китай прагне працювати з Німеччиною пліч-о-пліч і для цього у Пекіні є впливові лобісти. Зокрема, китайський міністр науки і технологій Вань Ган отримував докторський ступінь у Німеччині, тримвалий час працював на німецького автовиробника. У 1999 році Вань повернувся в Китай, відтоді його дослідження сфокусувалися на електромобільності.