Норвегія та електромобілі

Норвегія - рай для електромобілів. У жодній іншій країні світу серед нових авто, що вперше ставляться на облік, частка авто на електроенергії не є такою високою, як тут. У першому кварталі цього року майже кожен другий новий автомобіль мав суто електричний двигун. Це навіть не враховуючи гібридних приводів. Німеччині такі цифри і не снилися. За кількістю нових електромобілів на дорогах Німеччина хоча й трохи випередила Норвегію, але у Німеччині проживає 83 мільйони людей, а у Норвегії лише п'ять.

Норвезький електромобільний феномен пояснюється просто: згідно з урядовою програмою, починаючи з 2025 року у цій країні взагалі не ставитимуться на облік авто з двигунами внутрішнього згоряння. Норвежці отримують чималі грошові заохочення на купівлю електромобілів. Лише податкові привілеї при купівлі покривають різницю у ціні "звичайного" і електричного авто. Таким чином, у Норвегії купувати електромобіль дешевше, ніж бензинове авто, що в інших країнах дотепер навпаки. Крім того, для власників електромобілів діє ціла низка пільг, таких як дозвіл рухатися смугою для громадського транспорту, а також знижки на паркування у містах та на використання платних доріг. Від деяких "бонусів", утім, вже довелося відмовитися, оскільки "пільговиків" вже стало забагато. В ідеалі, сподіваються уряд і об'єднання автовласників, електромобілі поступово стануть дешевшими у виробництві, завдяки чому пільги поступово виявляться непотрібними.

Водночас такий флот електромобілів навіть за високих пільг був би неможливий, якби не було відповідної інфраструктури. Про неї дбає держава. Спеціально створена компанія роздає держзамовлення на спорудження зарядних станцій по всій країні. Не лише у містах, але й на всіх автотрасах країни можна без проблем заряджати електромобілі. На головних дорогах експрес-зарядки стоять максимум кожні 50 кілометрів. Повністю зарядити авто на такій станції можна за годину. Утім, така масивна держпідтримка електромобілів, схоже, подобається не всім. На виборах хоч і перемогли "зелені", але одночасно посилили свої позиції і партії, які навідріз відкидають пропозицію "зелених" запровадити плату за в'їзд у міста для автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння.

Швейцарія та її залізниця

Схоже, жодна європейська країна не робить ставку на залізницю настільки, як це робить Швейцарія. У перерахунку на площу країни тут найвища у світі щільність залізничних шляхів. Подібний високий показник в Європі має лише Чехія. Щодня потягами користується близько мільйона швейцарців. При тому що населення країни становить лише вісім мільйонів людей.

Таємниця успіху залізниці криється не лише у пунктуальності швейцарських потягів, але й у тому, що мережа залізничних сполучень дуже вдало інтегрована у загальну транспортну систему: автобусні маршрути тісно прив'язані до розкладу потягів, розклад руху залізничного транспорту дуже продуманий і скоординований. Вся Швейцарія - це по суті одна єдина мережа громадського транспорту. Якщо потяг запізнився, інший чекає на нього. Так само координують свій рух з потягами і автобуси. Сприяє привабливості залізниці і цінова політика. За менш ніж 200 франків можна купити абонемент Halbtax, з яким можна рік їздити усіма потягами за півціни. Власниками таких абонементів є 2,5 мільйона швейцарців.

Швейцарія невпинно продовжує розвивати мережу залізничних сполучень. Будуються нові і нові колії і тунелі. Уряд докладає зусиль, щоб створити умови для переведення значної частини транзитних вантажних перевезень з півночі на південь з автодоріг на залізничні колії. Для цього, зокрема, побудований тунель "Готтгард" завдовжки 57 кілометрів. Це найдовший залізничний тунель світу. Він зданий в експлуатацію вже три роки тому - а от Німеччина досі не спромоглася збудувати підхідні шляхи до нього зі свого боку кордону.

Нідерланди з велосипедами

Хто бодай раз відвідував Амстердам знає, який вид транспорту тут головний. Сотні і тисячі велосипедистів - від студентів у джинсах до бізнесменів у ділових костюмах - щільними потоками пересуваються вулицями цього міста. Автомобілі тут на дорогах хіба що терплять як незваних гостей. Загалом більш ніж кожен четвертий кілометр у загальному транспортному зрізі нідерландці долають велосипедом. Це наслідок того, що і центральна влада, і муніципалітети вже не одне десятиліття роблять ставку на цей вид транспорту. Створюються умови для зручного, швидкого і передовсім безпечного велоруху, в якому велосипеди нерідко мають пріоритет на дорогах перед автомобілем. Велосипеди, як правило, пересуваються дорогами, повністю відокремленими від автомобільних. Подекуди велодоріжки завширшки у дві смуги, що дає швидшим велосипедистам безпечно обганяти повільніших. У багатьох місцях під велодоріжки відданий простір, на якому раніше паркували автомобілі. Велосипеди часто пріоритетно перетинають дорогу на перехрестях. Дуже зручно пересуватися на велосипедах і туристам: більшість веломаршрутів позначені щільною системою дорожніх вказівників.

Віднедавна у Нідерландах діє програма розбудови швидкісних велодоріг для тих, хто їздить велосипедом на роботу. Передмістя пов'язують такими дорогами з офісними кварталами. Довжина таких доріг зазвичай становить від 10 до 30 кілометрів. Вони збудовані так, щоб якомога рідше переривати потік руху світлофорами і перехрестями. На шляху "велобанів" облаштовують естакади, підземні переїзди під перехрестями і автобанами. Ці дороги зручні і для тих, хто пересів на дедалі популярніші електровелосипеди.

Треба визнати однак: якою би сильною не була політична воля для розбудови велоінфраструктури порівняно з іншими країнами, Нідерланди мають величезну перевагу: вся країна є суцільною рівниною. Умови для велосипедистів ідеальні від природи.