Зазвичай ввечері пиво у барі оплачується готівкою. Утім, деякі берлінські кнайпи вийшли на інший рівень: їхні рахунки можна оплачувати біткоінами - віртуальними грошима. Це не монети і не купюри. Біткоіни (bitcoins, BTC) - винахід інтернету. Кожну bitcoin-одиницю становлять пару рядків комп'ютерної програми.

Зростає й кількість підприємств, що торгують через інтернет, які приймають біткоіни як засіб платежу. З цими грошима можна навіть благодійністю займатись: наприклад, пожертвувавши певну суму BUND - організації з охорони довкілля.

На торгових інтернет-майданчиках віртуальною валютою захоплюються, однак робити нею інвестиції вкрай важко. Так, від початку квітня курс ВТС  впав - з понад 200 до 90 доларів США. Втім, у довгостроковій перспективі справи не такі вже й погані, адже ще рік тому біткоін коштував близько п'яти доларів.

Питання довіри

Злет біткоінів прямо пов'язаний зі світовою економічною кризою. "Валюта живе за рахунок довіри до інституцій, які за нею стоять", - пояснює Ерик Гельцл, фахівець у галузі економічної психології з Кельна. Однак визнані валюти, здається, таку довіру втрачають. Єврозона "спотикається" від кризи до кризи,  зростає страх інфляції.

Водночас для біткоінів все це - не проблема. "Перевага біткоінів якраз у тому й полягає, що їхня максимальна кількість обмежена", - пояснює Ульрих Лойхтманн, експерт з валютних питань Commerzbank. Максимально можлива кількість - 21 мільйон, адже алгоритми, за якими продукується дана валюта, більшого не дозволяють. І до цього часу "вироблено" близько половини цієї кількості.

Що стосується терміну "біткоін", то його складовими є англійські слова "bit“ - цифрова одиниця та "coin" - монета. У 2008 році у хакерів виникла ідея використання власного засобу платежу, а вже за рік з'явились перші біткоіни.

Саморобні гроші

На виникнення та поширення біткоінів не мають впливу жодний уряд та центробанк. Все відбувається з точністю до навпаки: кожен користувач комп'ютера може сам виробляти дані електронні гроші. Для цього потрібні лише потужна машина та підключення до інтернету.

"Це дуже інтелігентний механізм", - пояснює Андреас Боґк, член Chaos Computer Club (CCC) - найбільшого об'єднання хакерів Європи. Усі комп'ютери, підключені до bitcoin-мережі, намагаються вирішувати складні обчислювальні задачі. Комп'ютер, який першим це робить, "продукує" біткоіни. Для 25 біткоінів мережі потрібно близько десяти хвилин. "Тобто практично вони виникають з нічого, з повітря", - каже Андреас Боґк. Цей процес ще називають "mining", тобто видобуток.

Віртуальний гаманець

Звичайно, стати володарем біткоінів можна й іншим шляхом. Той, хто не бажає витрачати час на їхнє виготовлення, може їх просто придбати. Такі пропозиції роблять віртуальні торговельні майданчики, як-от німецький сайт bitcoin.de. Його власник Олівер Фласкемпер пояснює: "Bitcoin.de є майданчиком для купівлі та продажу біткоінів. За посередництво ми отримуємо винагороду". Оплачуються біткоіни в євро та доларах США.

Потім віртуальні гроші потрапляють у віртуальний гаманець того, хто їх накопичує та витрачає. Як і справжнє портмоне, цей електронний гаманець є слабким місцем у системі. Андреас Боґк каже: "Обходження з біткоінами як процес саме по собі відносно безпечне. Проте комп'ютери, на яких накопичують електронну валюту, - це інша річ". На приватні  обчислювальні машини та онлайнові біржі часто нападають хакери, стаються й крадіжки.

Валюта з майбутнім?

Після стрибків курсу минулого тижня багато прихильників біткоіну розчарувались. "Такі сильні коливання у ціні є як раз тим, чого хоче уникнути той, хто не довіряє звичайній валюті", - каже Ульрих Лойхтманн з Commerzbank. Зробити прогноз на майбутнє щодобіткоінів та інших запланованих до введення електронних валют, важко. Андреас Боґк вважає, що "біткоіни існують тільки тому, що достатня кількість людей вважає, що за них можна щось придбати".

Майбутнє цих електронних грошей залежить від того, скільки підприємств сприймують віртуальну валюту як засіб платежу. Для цього є великий стимул, каже економічний психолог Ерик Гельцл: "Існування таких форм платежів свідчить, що люди таки готові до ризику і ставляться до свого бюджету з меншою обережністю".