DW: Як ви пояснюєте те, що Україна різко погіршила свої позиції, посівши у цьогорічному рейтингу свободи преси 131 місце?

Ельза Відаль: Україна суттєво опустилася в цьогорічному рейтингу, що було визначено за різними критеріями. Ми були свідками певних тенденцій в країні, зокрема, повернення цензури, особливо це стосується телебачення. Ми також занепокоєні значною кількістю нападів на журналістів. Ще одним вирішальним фактором, що вплинув на втрату позицій України, стала реакція влади, котра несерйозно реагувала на наступ на пресу і журналістів. Якщо ж була реакція, то іноді журналісти, які були жертвами агресії, самі опинялися під підозрою. Ми занепокоєні ситуацією в Україні. Місія "Репортерів без кордонів" вже відвідала Україну в липні цього року. Тепер ми готуємо наступну, яку, можливо, здійснимо наприкінці цього року, тож ми пильно відстежуємо розвиток ситуації в Україні. Ми сподіваємося, що відбудуться певні позитивні зрушення, але, як ви знаєте, є дуже чутливі речі, які мають дискутуватися в Україні, наприклад, створення системи суспільного мовлення. Як відомо, медіаексперти та неурядові організації вже висловлювали занепокоєння, щоб суспільне мовлення не було залежним від політичної влади.

DW: На Вашу думку, що нині є найбільшою проблемою для свободи ЗМІ в Україні?

Е.В.: Якщо сформулювати це просто, я би сказала, що бракує політичної волі взятися за створення середовища, в якому преса була б захищеною, мала підтримку у своїй ролі як одного зі стовпів демократичної України.

DW: Цей результат України можна розглядати як своєрідний сигнал для влади…

Е.В.: Сигнал, який ми намагаємося подати, оприлюднюючи рейтинг, навіть якщо цьогорічний результат і може розглядатися як поганий, це можливість для керівництва відреагувати, оскільки воно має реальну владу. Якщо ситуація змінюється, якщо беруться зобов'язання, а зміни імплементуються, то, звісно, рейтинг підвищується. Тож, ми хочемо сказати, майбутнє у ваших руках, якщо ви хочете виправити ситуацію, то у вас є гарна можливість це зробити.

DW: Чи є у «Репортерів без кордонів» якісь реальні важелі впливу на ситуацію зі свободою ЗМІ в Україні? Як Ви будете діяти далі?

Е.В.: Ми це бачимо так: ми намагатимуся, як і завжди, здійснювати вплив на ситуацію. По-перше, наша роль – забезпечувати людей в Україні, а також і політичних лідерів у західних країнах достовірною інформацією, повідомляти конкретні приклади того, що відбувається. Ми також забезпечуємо місцеву владу рекомендаціями. Ми намагаємося лобіювати появу публічних заяв від деяких інституцій. Тобто діємо і на локальному, і на міжнародному рівні, намагаючись зробити для місцевої влади, у цьому разі української, більш цікавим поліпшення ситуації для преси.

DW: Але чи є якісь конкретні дієві механізми, які могли б захистити українських журналістів, якщо на них тиснуть або вони постають перед загрозою ?

Е.В.: Якщо хтось вже помер, то це, на жаль, змінити дуже складно. Але якщо говорити про свободу преси, то ми можемо певною мірою запобігати насильству, оскільки, якщо починається тиск на міжнародному рівні, то для людей, які хочуть тиснути на ЗМІ, стає не так просто це робити, не чуючи запитань і не пояснюючи, що вони намагаються робити. Таким чином ми намагаємося ускладнити це людям, для яких справжня цінність свободи слова є незручною. Хоч у нас і немає можливостей влади, але в нас є влада впливу, ми можемо надавати інформацію тим, хто має політичну владу. Тож ми можемо робити дедалі менш зручною ситуацію для тих, хто хотів би обійти питання свободи преси.

Розмовляла Наталя Неділько

Редактор: Дмитро Каневський