Про дружину нового президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier) відомо не так і багато. Ельке Бюденбендер (Elke Büdenbender) досі чудово вдавалося приховувати своє особисте життя від очей громадськості. Про незалежність Бюденбендер свідчить не лише її посада судді з адміністративних справ, а і той факт, що після весілля зі Штайнмаєром у 1998 році вона не змінила свого прізвища.

У 2005 році, на честь десятиріччя їхнього подружнього життя, вона все ж вирішила зробити чоловікові особливий подарунок і нарешті стати "пані Штайнмаєр". Та справа до цього так і не дійшла. Її чоловік обійняв посаду міністра закордонних справ ФРН, й Ельке змінила думку. "Це виглядало би вкрай нерозумно - наче я перебираю на себе чужу славу", - коментує вона своє тодішнє рішення.

Серце і нирка

Попри різні прізвища, вдома у 61-річного Штайнмаєра і 55-річої Бюденбендер панує взаєморозуміння. У політичних колах ФРН їхній шлюб вважають винятково гармонійним і надійним. "Ми кохаємо одне одного", - такою є коротка відповідь Ельке Бюденбендер на запитання про те, у чому полягає секрет міцних стосунків. Довга ж версія з її вуст звучить так: "Ми - люди, які люблять поміркованість у всьому: ми не екстравагантні, і не надто марнославні, й не сваримося щодня через дрібниці".

І все-таки їхнє життя не можна назвати безхмарним. Улітку 2010 року Ельке Бюденбендер мимоволі опинилась у центрі суспільної уваги. Після народження їхньої доньки Меріт у 1996 році дружина Штайнмаєра страждала на ниркову недостатність. Ситуація ускладнилася настільки, що Ельке залишилося лише два варіанти: або діаліз кілька разів на тиждень протягом усього життя, або пересадка нирки. Однак середній термін очікування відповідного органу складає від п'яти до семи років - час, якого Ельке не мала.

Чоловік як донор

Франк-Вальтер Штайнмаєр, який у той час виконував обов'язки голови фракції Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) у Бундестазі, вирішує стати для дружини донором. Для цього йому доводиться на деякий час відійти від політичних справ. Операція проходить успішно: урешті-решт Ельке було навіть складніше прийняти жертву чоловіка, ніж йому принести її, розповідають давні друзі подружжя.

Своїм вчинком Штайнмаєр заслужив глибоку повагу громадськості. Він знав, на що іде: сам він уже кілька років носить із собою спеціальну карту, яка підтверджує його згоду після смерті стати донором органів. У студентські роки Штайнмаєр опинився у подібній ситуації: через важку інфекцію майбутній політик міг втратити зір і уник цього лише завдяки ризикованій операції з пересадження роговиці. Єдиний побічний ефект: 24-річний білявий юнак повністю посивів.

Інцидент із черевиком

У 2009 році Ельке Бюденбендер вимовила фразу, яка нині знову стала актуальною. "Якщо мій чоловік стане канцлером, я хочу залишитися суддею", - рішуче заявила вона. 

Обирати їй тоді все ж не довелося: Штайнмаєр, якого висунули кандидатом від СДПН на посаду федерального канцлера, зрештою поступився посадою Анґелі Меркель (Angela Merkel). На виборах до Бундестагу соціал-демократи зазнали нищівної поразки, отримавши лише 23 відсотки голосів. Це найгірший в історії партії результат.

Перед в'їздом Штайнмаєра до палацу Бельвю питання про професійні плани Ельке Бюденбендер знову набуло актуальності. Утім, невизначеність тривала недовго: цього разу вона погодилась узяти на себе всі обов'язки першої леді Німеччини. У кар'єрі Бюденбендер поки бере паузу: це дозволить уникнути конфлікту інтересів.

У ролі господарки палацу Бельвю дружина президента ФРН насамперед муситиме виконувати представницькі функції. Навчитися цього Бюденбендер буде нескладно. У 2009 році, коли її чоловіка висунули кандидатом у канцлери на партійному з'їзді СДПН, на шляху до сцени вона загубила черевик на високому підборі й незворушно зійшла на сцену в одному. Відтоді багато хто в німецьких політичних колах вважає, що кращої дружини, ніж життєрадісна і відкрита Ельке Бюденбендер, Штайнмаєрові не знайти.