DW: Прокоментуйте, будь ласка, нові звинувачення проти Юлії Тимошенко в організації вбивства народного депутата Євгена Щербаня у 1996 році.

Ельмар Брок: Ми мусимо констатувати, що перший заступник генпрокурора Кузьмін продовжує свою боротьбу з Юлією Тимошенко і накопичує безліч обвинувачень, які так само мало виправдані, як і всі попередні.Міжнародна спільнота в цьому вже переконалася. Це є свідченням вибіркового правосуддя. Обвинувачення в убивстві вже давно були спростовані як безпідставні. І в даному разі йдеться про те, щоб знищити Юлію Тимошенко як політика і людину.

Однак для притягнення до відповідальності за вбивство немає терміну давності, стверджують представники влади в Києві. Тож, можливо, слід вивчити нові докази слідства стосовно Тимошенко?

Але ж нові докази також некоректні. Свідки з боку Тимошенко у переважній більшості не визнаються та не отримують права висловитися. Ми маємо справу з вибірковим правосуддям. Кузьмін, якби була його воля, міг би довести, що Тимошенко відповідальна за плями на Місяці.

  США заблокували Ренату Кузьміну в'їзд до їхньої країни, відмовивши йому у візі. Чи розглядає і ЄС застосування подібних санкцій щодо певних українських діячів?

Так, ми теж можемо так зробити. У випадку Білорусі та Сирії це вже сталося. І якщо так буде відбуватися далі, то це торкнеться пана Кузьміна. Ми будемо змушені вжити заходів проти тих, хто систематично руйнує принципи правової держави.

Які теми будуть на порядку денному саміту Україна-ЄС 25 лютого?

Я гадаю, що це будуть теми браку реформ в галузі юстиції, давно обіцяних реформ Генеральної прокуратури, а також теми виборчого права та справедливих виборів. Це частина передумов, які мають бути виконані для того, щоб угода про асоціацію була підписана у Вільнюсі наприкінці листопада. Це передбачено рішеннями Ради міністрів закордонних справ ЄС та Європарламенту. І поки цього не станеться, не буде жодних зрушень у питанні асоціації. Сподіваюся, що Україна погоджується з такими умовами. Коли я говорю з політиками, вони ставляться до цього з розумінням. Однак заступник генпрокурора Кузьмін проводить власну політику. В мене склалося враження, що він найвпливовіша людина в Україні.

Якщо розмова йтиме лише про невиконані домашні завдання, чи не ризикує саміт стати недостатньо змістовним?

До вільнюського саміту Київ має провести низку реформ, які я частково перерахував. І я не бачу прогресу в цій сфері, а бачу, навпаки, погіршення. І слід з'ясувати, чи хочуть цього справді президент Янукович та прем'єр Азаров. Місяць тому я розмовляв з Азаровим, і почув запевнення, що він вважає європейську хартію правильною. Однак тоді він має знайти сили та вплинути на Кузьміна.

Тимошенко тепер загрожує довічне ув'язнення. Чи розглядають у Європі якісь практичні кроки щодо її порятунку? Чи планується збільшити зусилля щодо виїзду ув'язненого опозиційного лідера на лікування за кордон, піти на певні компроміси з чинною владою?

Український уряд знає, що практичні шляхи існують. Йому добре відомі відповідні пропозиції. Я не хочу їх зараз озвучувати. Але в українського керівництва існує можливість ці питання вирішити по-людськи. Мене дивує, що воно цього не робить.

Комітет закордонних справ Європарламенту днями одностайно рекомендував євродепутатам ухвалити зміни до угоди про спрощення візового режиму між Україною та ЄС. У ній, зокрема, розширено кількість категорій громадян, яким шенгенські візи надаватимуться безкоштовно. Як ви оцінюєте цей крок?

Це, безумовно, важливий крок. Ми не хочемо карати українців. Але було б особливо цікаво, якби люди на кшталт Кузьміна не отримували б візу.