DW: У відповідь, зокрема, на напади в Парижі в листопаді 2015 року з минулої п'ятниці, 7 квітня, на зовнішніх кордонах Шенгенської зони почалися посилені перевірки, які стосуються і громадян Євросоюзу. Чи означає це, що тепер усі перебувають під загальною підозрою?

Ельмар Брок (Elmar Brok): Ні. Але я думаю, що захищати наші зовнішні кордони з огляду на загрозу тероризму правильно. Це означає, що мають проводитися перевірки. Так воно й передбачено: перевірки ззовні, відкритість всередині - таким має бути основний принцип.

Чи вірите ви в те, що всі країни Шенгенської зони можуть втілити в життя ці нові правила? Процедура є досить складною.

Так, вірю. Саме через це окремі країни на кшталт Болгарії та Румунії поки що не є членами Шенгенської зони, адже певні умови (для вступу в неї, - Ред.) ними ще не виконані. Вони мають іще попрацювати над цим. У боротьбі з тероризмом нам всім потрібно налаштуватися на те, що ми маємо краще охороняти зовнішні кордони ЄС, якщо хочемо залишити внутрішні кордони відкритими.

Критики вважають, що такі перевірки зведуть нанівець важливе досягнення Євросоюзу - свободу пересування.

Ні, досягнення - це відкритість всередині. Якщо я подорожую всередині Європейського Союзу, діє свобода пересування. Зовнішні ж кордони мають бути захищені. По обличчях людей же не скажеш, чи є вони громадянами Євросоюзу, чи ні.

Але ж і тема перевірок на внутрішніх кордонах так само то й діло стає предметом розмов! Тож не виключено, що перевірки на зовнішніх кордонах - перший крок до контролю всередині.

Проти цього я активно боротимуся. Адже це було б парадоксом. Захист ззовні якраз гарантує свободу всередині. В окремих випадках перевірки можуть запроваджуватися і всередині Шенгену - коли існує безпосередня загроза. Так завжди робилося в минулому, приміром, під час Чемпіонату світу з футболу 2006 року (в Німеччині, - Ред.) з метою захисту від британських агресивних фанатів-ультрас. Час від часу має бути дозволено й це. Перевірки відбуваються і всередині окремих країн, незалежно від кордонів. Німецька поліція може навіть заїжджати на територію, приміром, Нідерландів, аби переслідувати підозрюваних злочинців. Усе це також частина структури Шенгену. З одного боку це означає набагато більше контролю, але для звичайних громадян - набагато більше свободи пересувань.

Погляньмо, як нові правила перевірок втілюватимуться в життя на практиці. Вони включають зокрема й систематичну звірку списків осіб, які перебувають у розшуку, між країнами ЄС. У минулому в комунікації між окремими країнами неодноразово виникали проблеми. Якою є кооперація сьогодні?

Я думаю, що за допомогою комунікаційної системи Шенгену були створені необхідні технічні умови. Але ми навіть усередині Німеччини мали проблему з тим, що комп'ютерні мережі окремих федеральних земель були несумісні одна з одною. Коли мігрантів реєстрували в Баварії, у Шлезвіг-Гольштейні про це нічого не знали. Аніс Амрі (нападник на берлінський різдвяний ярмарок, - Ред.) міг розгулювати на свободі під різними іменами через те, що кооперація між громадами на федеральними землями в Німеччині не працювала. Я думаю, що за останні місяці та роки у рамках ЄС чинилося набагато більше тиску, ніж раніше, аби гарантувати (злагоджену кооперацію між окремими країнами). Аби ми були убезпечені від нападників, але водночас мали свободу для громадян, які поводяться як годиться.

Чи є посилені перевірки взагалі доречною реакцію на той тип терору, з яким ми на даний момент дедалі більше маємо справу? Адже органи безпеки застерігають від нападів з боку одиночних нападників, "вовків-одинаків".

Нічого не забезпечує абсолютного захисту. Це обмежує можливості терористів, але загрозу таким чином повністю не усунеш. Ми маємо посилювати захист кордонів та охорону прибережних зон, ми повинні посилювати кооперацію спецслужб всередині Євросоюзу, аби ловити таких "вовків-одинаків". Повного захисту від зловмисників, які діють і як нападники-самогубці, не буде. Але максимальне обмеження їхніх можливостей - обов'язок Євросоюзу. Посилення перевірок на зовнішніх кордонах ЄС сприятиме його виконанню.

Ельмар Брок - депутат Європарламенту, член фракції Європейської Народної Партії від німецького Християнсько-демократичного союзу (ХДС), очолюваного канцлеркою ФРН Анґелою Меркель. До кінця 2016 року Брок очолював комітет ЄП із закордонних справ.