При бажанні, тримаючи в руках смартфон, сьогодні можна спілкуватись виключно за допомогою смайликів. Нині існує величезна кількість графічних знаків, які використовують, як правило, для підкреслювання своїх емоцій під час спілкування через СМС, Twitter або у Facebook: від "класичних" смайликів та сердечок до символів, які означають, скажімо, катання на гірських лижах чи келих шампанського.

Деякі мовознавці забили на сполох, спостерігаючи за таким наступом смайликів або, як їх ще називають, емотиконів. Критики аргументують, що таким чином люди втрачають здатність чітко в словах формулювати свої думки. Соціальний психолог Тіна Ґанстер, однак, так не вважає. Більше того, вона переконана, що використання смайликів є свідченням прояву креативності в умовах обмеженності цифрової комунікації.

Цифрові емоції

Ґанстер порівнює емотикони з невербальною комунікацією в реальному житті. Адже письмова мова теж не передає те, що ми висловлюємо за допомогою міміки, жестів, тональності. У коротких текстових повідомленнях, якими користувачі обмінюються через інтернет, смайлики часто є єдиною можливістю для передачі почуттів.

"Графічні символи слугують у першу чергу для того, аби наголосити на тому, як слід розуміти те чи інше повідомлення, аби уникнути непорозумінь", - каже експерт. Жарт, іронія, сарказм, радість, сум - за допомогою смайликів співбесідники в цифровому світі намагаються збагатити емоціями своє спілкування.

Філолог Петер Шлобінський з Ганноверського університету імені Ґоттфріда Лейбніца теж не вважає, що посилене використання смайликів шкодить мові. "Адже використання цих значків обмежується лише певними формами спілкування, такими як короткі повідомлення СМС або розмовою в чаті", - каже Шлобінський.

Найпопулярніші - класичні смайлики

Інтернет-сторінка www.emojitracker.com, яка в пошуку смайликів проглядає всі повідомлення в Twitter підрахувала, що найпопулярнішими залишаються "класичні" на кшталт сердечок <3, сміху до сліз :'-) або звичайного смайлика :-).

Все це так би мовити нащадки того самого першого смайлика, який 1982 року був запропонований американським комп'ютерником Скоттом Фальманом: ":-)" . Йому набридло, що колеги в онлайн-форумах часто не розуміли його жартівливих коментарів, от він і зробив свою пропозицію, аби уникнути непорозумінь. Користувачі часто вдаються до емотиконів і заради економії місця, коли кількість знаків текстового повідомлення є обмеженою, пояснює далі філолог Шлобінський.

Використовуючи смайлики в нашому глобалізованому світі, не можна забувати й про особливості різних культур. Так само, як і жести, один і той самий смайлик у різних країнах може означати різні речі. Отже, різні країни - різні емотикони. Майже як у реальному житті ;-) .