Ердоган знову став членом правлячої в Туреччині партії AKP
Валерій Сааков
2 травня 2017 р.
Своє членство у правлячій турецькій Партії справедливості та розвитку поновив її співзасновник - президент Реджеп Таїп Ердоган. Зробити це йому дозволили результати конституційного референдуму.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган (архівне фото)Фото: picture alliance/AP Photo/Yasin Bulbul/Presidential Press Service
Реклама
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган поновив своє членство у правлячій Партії справедливості та розвитку (AKP), співзасновником якої він є. Заяву на вступ до лав рідної для себе політичної сили Ердоган підписав під час урочистої церемонії в центральному офісі AKP в Анкарі у вівторок, 2 травня.
"Сьогодні я повертаюся додому, до своєї любові, своєї пристрасті. (…) Ця туга (…) завершилася після 979 днів", - цитує Ердогана агенція AP.
Такий крок уможливили результати нещодавно проведеного конституційного референдуму, які не лише істотно розширюють повноваження президента країни, а й скасували заборону главі держави на членство в будь-якій партії. Якщо пункти нової конституції щодо розширення президентських повноважень набудуть чинності лише після проведення виборів у 2019 році, то дозвіл на президентське членство в партії вступив у дію одразу після ухвалення нового основного закону.
Незабаром голова партії?
Очікується, що партія проголосує за поновлення Ердогана на посаді голови AKP. Голосування щодо цього заплановане на 21 травня, коли відбудеться партійний з'їзд.
Нагадаємо, 16 квітня 51 відсоток тих, хто взяв участь у референдумі в Туреччині, проголосували за пропоновані урядом зміни до конституції країни. Реформа передбачає розширення президентських повноважень, зокрема, право розпускати парламент, оголошувати надзвичайний стан, призначати і звільняти міністрів і суддів, а також видавати укази в цілому ряді сфер. При цьому посаду прем'єр-міністра буде скасовано, а президент, якого обиратимуть прямим голосуванням на п'ятирічний термін, буде одночасно і главою уряду. Чинний президент Реджеп Таїп Ердоган зможе балотуватися ще на два президентські терміни та зберегти владу до 2029 року.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
Фото: picture alliance/AA/E. Aydin
7 фото1 | 7
Хто ці люди, які сказали Ердогану "ні" на референдумі? (20.04.2017)
