Ердоган пообіцяв Трампу співпрацю у війні з тероризмом
Стас Соколов
16 травня 2017 р.
У Вашингтоні почалися переговори президента США Дональда Трампа та президента Туреччини Реджепа Ердогана. Американський президент очікує на "довгу та важку дискусію".
Ердоган (ліворуч) прибув до Трампа у Білий дімФото: Reuters/K.Lamarque
Реклама
Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган прибув до Вашингтону, де зустрічається із своїм американським колегою Дональдом Трампом у вівторок, 16 травня. Безпосередньо перед двосторонніми переговорами лідери держав виступили перед пресою. Ердоган заявив, що перемога Трампа на виборах стала "новою надією" для Близького Сходу, передає інформаційна агенція Reuters.
"У нас буде довга та важка дискусія. Знаю, що вона буде дуже успішною. У нас чудові відносини, ми зробимо їх ще чудовішими. Наша дискусія буде дуже-дуже сильною та суттєвою", - заявив у свою чергу Трамп, потиснувши руку гостеві. Однією з тем переговорів лідерів стане тероризм, заявив Ердоган. Президент Туреччини зазначив, що готовий плідно співпрацювати з США в боротьбі "з усіма терористичними групами в регіоні". До них Анкара відносить і сирійських курдів, загони яких (YPG) озброює США.
Ердоган також назвав тероризм причиною невдалого заколоту в Туреччині влітку минулого року. Однією з тем розмови Трампа та Ердогана може стати питання проповідника Фетхуллаха Гюлена, який проживає у США і якого турецька влада вважає ідеологом путча. Уже довгий час Анкара вимагає від Вашингтона його екстрадиції.
ЗМІ в Туреччині: між самоцензурою та втратою професії (16.05.2017)
02:24
This browser does not support the video element.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
