Ердоган: Туреччина має звільнитися від "кайданів" долара
Стас Соколов
11 серпня 2018 р.
Конфлікт Туреччини та США набирає обертів: Ердоган заявив про готовність "позбавитися від кайданів" долара.
Реджеп Таїп Ердоган готовий до валютного протистояння зі СШАФото: picture-alliance/dpa
Реклама
На тлі дипломатичної суперечки Анкари та Вашингтона президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив про те, що США ведуть економічну війну проти його країни. Тому Туреччина готується перейти на розрахунки в національних валютах зі своїми найбільшими торговельними партнерами, такими як Китай, Росія, Іран і Україна, уточнив він у суботу, 11 серпня, передає держагенція Anadolu.
Він додав, що якщо країни Європи теж захочуть скинути "кайдани" долара, то Анкара готова перейти з ними на аналогічні розрахунки. Долари, євро та золото, вважає Ердоган, - це "кулі, гарматні ядра та ракети економічної війни проти нашої країни", цитує агентство AP. Попри значне падіння турецької ліри, очільник турецького уряду запевняє, що країна не на межі банкрутства чи кризи, тоді як "валютну змову " можна подолати збільшенням виробництва.
Від початку цього року ліра до долара втратила близько 40 відсотків вартості. "Ніщо не змусить Туреччину відмовитися від своїх цілей в економіці, відступитися від боротьби з тероризмом. Відкрито заявляю про це. Туреччина не змінить свою політику щодо Сирії та Іраку", - наголосив Ердоган.
Конфлікт між Вашингтоном і Анкарою розгорівся через утримання за ґратами американського пастора Ендрю Брансона. Туреччина звинувачує його у співпраці з терористами та шпигунстві. Сам пастор категорично відкидає всі звинувачення. США закликають його звільнити.
Курс ліри до євро від лютого до серпня 2018
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
