Членство в Євросоюзі Туреччині вже не потрібне, заявив президент Реджеп Таїп Ердоган. Водночас він дав зрозуміти, що Анкара не припинятиме з власної ініціативи переговори з Брюсселем про вступ до ЄС.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган вважає, що Анкарі вже не треба членство в ЄСФото: picture-alliance/abaca/M. Kaynak
Реклама
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган вважає, що його країні не обов'язково приєднуватися до Європейського Союзу. Водночас Анкара не має наміру ініціювати припинення відповідних переговорів із Брюсселем. Про це Ердоган заявив у неділю, 1 жовтня, перед турецьким парламентом.
"Ми не будемо стороною, яка здається. Правду кажучи, нам більше не потрібне членство в ЄС", - цитує турецького президента інформагенція Reuters. Водночас Ердоган заявив, що ЄС, якщо хоче зробити крок уперед, то має прийняти його країну на правах повноцінного члена. Він також додав, що Туреччина з радістю зробить внесок у “майбутнє Європи”, цитує dpa. При цьому Ердоган підкреслив, що “нічого не станеться”, якщо ЄС не прийме його країну до своїх лав. У цьому разі Туреччина рухатиметься далі власним шляхом, зазначив він.
Переговори щодо вступу Туреччини до Європейського Союзу тривають із 2005 року. Після невдалої спроби державного перевороту в Туреччині в липні 2016 року відносини між цією країною та Євросоюзом суттєво погіршилися. Серед причин - значні порушення прав людини в Туреччині. ЄС закидає Анкарі надто жорстку політику проти людей, яких у цій країні вважають прихильниками путчу. Після невдалої спроби перевороту Туреччиною прокотилися кілька хвиль масових арештів та звільнень держслужбовців.
Як повідомлялося, раніше Європарламент закликав Єврокомісію та країни ЄС призупинити переговори з Туреччиною про вступ до спільноти. Канцлерка Німеччини Анґела Меркель має намір порушити питання про можливість припинення перемовин із Анкарою на саміті лідерів ЄС у жовтні.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
Фото: picture alliance/AA/E. Aydin
7 фото1 | 7
Безпрецедентні переслідування Amnesty International у Туреччині (18.07.2017)
01:21
This browser does not support the video element.
Суд над турецькими журналістами Cumhuriyet: погляд з екзилу (24.07.2017)