Період значного охолодження відносин між Росією та Туреччиною тривав близько семи місяців, а потепління - лише шість тижнів. Коли президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у вівторок, 9 серпня, відвідає Росію та зустрінеться з главою російської держави Володимиром Путіним, їхні стосунки, вочевидь, розвернуться на 180 градусів. Для Ердогана "покаянна хода" завершиться у рідному місті Путіна - Санкт-Петербурзі.

Діяльно ж "каятись" перед Путіним Ердоган почав наприкінці червня - турецький президент написав російському колезі листа. У ньому Ердоган висловив жаль через збиття 24 листопада 2015 року турецькими військово-повітряними силами російського бомбардувальника Су-24 на сирійсько-турецькому кордоні. Турецький президент також вибачався перед сім'ями загиблих.

Сам згаданий інцидент, внаслідок якого загинули двоє російських військових - пілотів літака, призвів до безпрецедентного охолодження відносин між колись близькими партнерами. Реакцією Росії стало ембарго на імпорт турецьких продуктів харчування, а також скасування всіх чартерних рейсів до Туреччини, яка вважається улюбленим місцем відпочинку для мільйонів росіян.

Крім того, РФ припинила співпрацю з Туреччиною в межах двох проектів. Йдеться про спорудження газопроводу "Турецький потік", що має пролягти по дну Чорного моря, та зведення російськими компаніями атомної електростанції в Туреччині. Подальшу долю цих проектів особисто вирішуватимуть Путін та Ердоган під час своєї зустрічі.

Російська підтримка після путчу

Повторне зближення партнерів вражає ще більше, якщо пригадати, як ще зовсім недавно обидві сторони поводилися одна з одною.

Після збиття російського літака Ердоган наголосив, що його країна не вибачатиметься перед Москвою та не потерпить порушення її кордонів. Кілька тижнів поспіль до цього інциденту Анкара багаторазово висловлювала протест порушенням бомбардувальниками РФ турецького повітряного простору на сирійсько-турецькому кордоні. На Заході зростали побоювання через можливий конфлікт між Росією та Туреччиною, котра, як відомо, є членом НАТО.

Путін назвав збиття літака "ударом у спину". "Аллах вирішив покарати правлячу верхівку в Туреччині й позбавив її розуму", - сказав він на початку грудня 2015 року під час однієї з промов. Крім того, Кремль звинувачував Анкару в причетності до нафтового бізнесу терористичного угруповання "Ісламська держава". Майже щодня російське державне телебачення повідомляло щось про Ердогана, демонізуючи його. А один відомий в Росії правий популіст запропонував під час виступу в Думі навіть скинути на Босфор ядерну бомбу, щоб "знести" турецький мегаполіс Стамбул.

Однак, здається, що упродовж кількох останніх тижнів змило російський гнів. Минуло лише кілька днів після листа Ердогана до Путіна, і турецький президент зателефонував російському колезі. Тоді вони домовились про особисту зустріч. Водночас Путін скасував заборону на чартерні рейси з Росії до Туреччини. З кінця липня російські туристи знову стали проводити відпустку на турецьких пляжах. А після невдалого путчу турецьких військових в середині липня мав місце ще один телефонний дзвінок - цього разу з ініціативи Москви: Путін демонстративно підтримав Ердогана.

Анкара виконує російські умови

Такі раптові зміни курсу в російсько-турецьких відносинах спантеличили навіть такого досвідченого спостерігача, як Федора Лук'янова - головного редактора видання "Росія в глобальній політиці". Про це він написав в одній зі своїх статей і констатував: "При потребі можна просто забути й найгостріші слова".

На думку експерта, у даному випадку це стало можливим тому, що за формальним вибаченням з боку Туреччини Анкара виконала щонайменше й дві інші умови Москви. Так, каже експерт, відповідальні за збиття російського бомбардувальника пілоти перебувають під вартою. Анкара також натякнула про готовість вести переговори про відшкодування.

Зближення з перепонами

Між тим російські експерти виходять з того, що нинішні події у Туреччині ще сильніше підштовхують країну в орбіту Москви. Мається на увазі критика Анкари з боку ЄС, США та Заходу загалом щодо обмеження Ердоганом демократії після невдалого путчу. Росія може навіть стати новою опорою для Туреччини, вважає старший науковий співробітник Інституту політичних та соціальних досліджень Чорноморсько-Каспійського регіону Віктор Надеін-Раєвський. "Нещодавно навіть йшлось про членство Туреччини у Шанхайській Організації співробітництва та в Євроазійському економічному союзі (ЄАЕС)", - сказав він у розмові з DW. А в цих організаціях Росія - провідна сила.

Надеін-Раєвський вважає, що російсько-турецькі економічні відносини відновляться "відносно швидко". А ось політичне зближення, на його погляд, навпаки, даватиметься дещо складніше. "Головна проблема - Сирія", - наголошує експерт. Туреччина прагне зміни уряду в Дамаску, а Росія підтримує нинішнього сирійського президента Башара Асада, в тому числі й у військовому плані.