Підтримка чинного президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана на президентських виборах серед турецької спільноти, яка проживає у Німеччині, є помітно вищою за підтримку у самій Туреччині. Майже 66 відсотків турків, які проголосували у ФРН, віддали свій голос за чинного главу держави. Такими є дані попередніх результатів підрахунку понад 80 відсотків голосів виборців, інформує агенція dpa.

Загалом же, згідно з даними опрацювання близько 99 відсотків бюлетенів, Ердоган здобув підтримку 52,5 відсотка голосів виборців і, таким чином, забезпечив собі перемогу на президентських виборах у першому турі. Його головний суперник, представник Республіканської народної партії (РНП) Мухаррем Індже набрав 31,5 відсотка голосів.

На парламентських виборах, що відбувались одночасно з президентськими, абсолютна більшість турків, що проживають у ФРН - 56,3 відсотка - віддали свої голоси за очолювану Ердоганом Партію справедливості та розвитку (ПСР). У Туреччині правляча партія отримала відчутно менше підтримки, ніж у Німеччині - 42,5 відсотка.

Серед турків, що проживають у Австрії, підтримка Ердогана виявилась ще вищою, ніж у Німеччині. В цій країні за нього віддали свої голоси близько 70 відсотків виборців, які взяли участь у волевиявленні.

За даними підрахунку 99 відсотка голосів, правляча ПСР та союзна їй Партія націоналістичного руху впевнено здобувають більшість у новому парламенті, отримавши, відповідно, 293 та 50 місць у 600-місному парламенті. Опозиційна РНП отримує підтримку 22,7 відсотка виборців, а очолюваний нею "Національний альянс" у складі трьох партій - близько 34 відсотків. Потрапляє до парламенту і прокурдська Демократична партія народів, набравши понад 11 відсотків і здолавши 10-відсотковий прохідний бар'єр. 

Вперше в історії країни вибори глави держави та парламенту відбулися одночасно. Ними завершується перехід Туреччини до президентської форми правління, що було закріплено на референдумі минулого року. Згідно з новою політичною системою у Туреччині, яка набуде чинності після цих виборів, президент країни матиме дуже широкі повноваження - він очолюватиме уряд країни і призначатиме на посади міністрів без згоди парламенту. Те саме стосується спецслужб та армії.