Ердоган і Путін домовилися поглиблювати співпрацю щодо Сирії
Максим Сидоржевський
29 вересня 2017 р.
Президент РФ Володимир Путін і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган домовилися підтримувати "тісні контакти" для поглиблення координації спільних дій у Сирії.
Реклама
Президент Росії Володимир Путін та президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган домовилися поглиблювати координацію між двома країнами в рамках врегулювання конфлікту в Сирії. Про це заявив Путін за підсумками переговорів лідерів двох країн, які відбулись ввечері у четвер, 28 вересня, в Анкарі.
Як повідомив президент Росії, "тісні контакти" між Москвою та Анкарою здійснюватимуться за лінією міністерства закордонних справ, міноборони та спецслужб "з метою поглиблення координації спільних дій з врегулювання кризи в Сирії" та "вирішення інших регіональних проблем", повідомляє агентство "Інтерфакс". Зустріч двох президентів у форматі "віч-на-віч" тривала майже дві години.
Президент РФ також стверджує, що в Сирії "створено необхідні умови для припинення громадянської війни, остаточного розгрому терористів і повернення біженців до своїх домівок".
Ердоган, у свою чергу, після переговорів з Путіним заявив, що вони обговорювали роботу, спрямовану на "надання функціональності" "зоні деескалації", яка створена в сирійській провінції Ідліб. Також він повідомив, що обговорив з Путіним питання референдуму про незалежність Іракського Курдистану, який відбувся 25 вересня. "Територіальній цілісності, суверенітету і політичній єдності Іраку ми надаємо великого значення", - зазначив Ердоган, наголосивши, що референдум він вважає "великою помилкою" влади Іракського Курдистану.
Як відомо, Росія та Туреччина, а також Іран, які називають себе "країнами-гарантами" перемир'я в Сирії в рамках астанинського мирного процесу, в середині вересня оголосили про створення чотирьох "зон деескалації" в Сирії. У травні цього року три "країни-гаранти" затвердили план зі створення чотирьох "зон деескалації" у Сирії, а також "смуг безпеки". З того часу запрацювали три з чотирьох "зон деескалації" - усі, крім зони в провінції Ідліб.
Паралельно із астининським мирним процесом у Сирії, в рамках якого в Астані вже пройшли шість раундів переговорів, відбуваються також міжсирійські перемовини у Женеві під егідою Організації Об'єднаних Націй. Наступний, восьмий раунд переговорів у Женеві запланований на жовтень цього року.
Нагадаємо, у позиціях Анкари та Москви щодо конфлікту в Сирії раніше спостерігалися суттєві розбіжності - Туреччина підтримувала помірковану опозицію, а Росія є близьким союзником президента Башара Асада.
У вигнанні: життя сирійців у турецькому Ізмірі
Близько 85 тисяч біженців з Сирії почали нове життя у турецькому місті Ізмір. У цьому їх підтримують численні гуманітарні організації та волонтери.
Фото: DW/D. Cupolo
Сирійська лавка
Квартал Ізміра Басман відомий як оплот контрабандистів людей. Тим не менш, багато сирійських біженців захотіли лишитися тут та відкрили сирійські лавки та ресторани. Директор ізмірської Спілки допомоги сирійським біженцям Мохамед Салех пояснює, що більшість відкриває бізнес на своїх турецьких друзів.
Фото: DW/D. Cupolo
Безробітні та покинуті
Оплата рахунків - не єдина проблема біженців. Більшість з них не має роботи та розганяє нудьгу у кафе. У сирійців немає доступу до медичного обслуговування. Саме тому німецька студентка-медик Леа Вільмзен безкоштовно відвідує хворих на дому. "На відміну від таборів, у місті біженці розпорошуються і їх складніше знайти", - каже вона.
Фото: DW/D. Cupolo
Відвідування на дому
Вільмзен відвідує біженців у Басмані разом із перекладачем. Вона вислуховує розповідь матері про хронічне захворювання дихальних шляхів своєї дитини. На думку студентки, хвороба особливо загострюється через вогкість квартири, де мешкає сім'я біженців. У двокімнатному приміщенні 14 осіб ночують на матрацах.
Фото: DW/D. Cupolo
Діти вулиці
На розі вулиці граються діти, поруч продають рятувальні жилети. В основному діти-біженці не ходять до школи. Часто вони змушені братися за нескладну роботу, щоб домогти родині. Одного разу Вільмзен довелось оглядати шестирічного хлопчика, якого побили та пограбували, коли він продавав паперові серветки.
Фото: DW/D. Cupolo
Побудова центру для біженців
Колишній працівник профспілки Яльчин Янік ремонтує покинуту будівлю, щоб зробити там комплекс для біженців. "Я допомагаю біженцям, як протягом багатьох років допомагав робітникам, - каже він. - Ми створюємо спільний простір, щоб біженці могли відчувати себе у гостинній атмосфері. Прагнемо закрити "дірки", які залишив наш уряд".
Фото: DW/D. Cupolo
Не викликати залежність
Кріс Даулінг працює разом з Яніком на громадських засадах. Він часто прогулюється вулицями Басмана. Важливо допомагати біженцям, каже він, проте не варто перехоплювати через край. "Ми б не хотіли, щоб люди ставали залежними від допомоги. Хочеться, щоб вони знали свої права, знайшли своє місце у суспільстві, роботу та відбудували б своє життя", - пояснює він.
Фото: DW/D. Cupolo
Проблеми з житлом
Корпус милосердя, створена ЄС гуманітарна організація, нещодавно відкрила офіс у Ізмірі. Організація допомагає нужденним біженцям, консультує їх та видає талони на товари та послуги. Корпус також оплачує санацію забруднених квартир, які часто доводиться знімати біженцям.
Фото: DW/D. Cupolo
Оплот контрабанди
Попри зусилля волонтерів, більшість прибулих до Ізміру біженців шукає зв'язок із нелегальними перевізниками. Приміром тут, на площі Басман. "Ми знаємо, що люди не втримуються від угод з контрабандистами, - каже Аліфе Їлдіз з ізмірівського відділення Корпусу милосердя. - Це можна вирішити лише політичним шляхом. Ми тут для допомоги нужденним".
Фото: DW/D. Cupolo
Безпечна переправа
До грецького острова Хіос звідси лише кілька кілометрів. Багато місцевих намагаються втримати біженців від спроб перетнути море за допомогою надувного човна. Одна з них - Нур Сахіноглу, працівниця гуманітарної організації Imece Inisiyatifi Cesme. "Коли хочете вирушати, переправляйтеся безпечно, - каже вона. - Попросіть про притулок з Туреччини та візьміть підходящого човна".